Люна Дрекслер

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дрекслер.

Люна-Амалія Дрекслер (пол. Luna Amalia Drexler, 9 листопада 1882, Львів — 5 листопада 1933, там само) — польська скульпторка, живописиця, громадська діячка.

Люна-Амалія Дрекслер
пол. Luna Amalia Drexler
Народилася	19 листопада 1882(1882-11-19)  Львів, Цислейтанія, Австро-Угорщина
Померла	5 листопада 1933(1933-11-05)[1] (50 років)  Львів, Польська Республіка
Громадянство	Австро-Угорщина →  Польща

Біографія

Народилася 9 листопада 1882 у Львові в родині підприємця Ігнатія Дрекслера молодшого (1847—1905) і Євгенії Амалії зі Смутних (1857—1930)^[2]. Завдяки впливу матері з дитинства цікавилася мистецтвом, займалася музикою. 1899 року записалася до мистецької школи Марцелія Гарасимовича у Львові, де живопис у той час викладали Станіслав Рейхан і Станіслав Батовський-Качор, а скульптуру — Антоній Попель^[3]. Паралельно, упродовж 1899—1902 років, відвідувала публічну залу рисунку і моделювання львівської Промислової школи. Деякий час також навчалась на Вищих жіночих курсах імені Адріана Баранецького у Кракові^[4].

1907 року виїздила до Парижа, де в Академії де ла Гранд Шом'єр навчалась в Антуана Бурделя і Жана Енжальбера^[4]. Тоді ж ознайомилась із творами Родена. 1908 року знову у Львові. У цей час працювала в колишній майстерні Тадеуша Баронча в готелі «Краківському». У 1909—1910 роках знову перебувала в Парижі, навчаючись у Бурделя. Пізніше в академії Медічі в Римі і врешті в Мюнхені. Паралельно брала участь у львівських виставках^[5]. 1913 року в Мюнхені познайомилась з Рудольфом Штайнером і стала членкинею його Антропофізичного товариства. Тоді ж узяла участь в оздоблювальних роботах при спорудженні першого Гетеанума у Швейцарії за проєктом Штайнера^[6]. 1917 року повернулася до Львова. Викладала скульптуру у школі імені К. Танської, що на вулиці Яблоновських, 13 (тепер вулиця Руставелі). Протягом тривалого часу була членкинею міської ради Львова. Співзасновниця Союзу польських мисткинь (пол. Związek Artystek Polskich)^[7].

Творчість Люни Дрекслер припадає на перші десятиліття XX століття і тісно пов'язана з львівським мистецьким середовищем. У світогляді скульпторки відбились новаторські підходи Станіслава Островського. Характерними є різні технічні підходи, експерименти з тонуванням і поліхромією^[4]. У роботах з часу навчання у Парижі відчутний вплив Родена.^[5] Роботи скульпторки завжди отримували численні схвальні відгуки у пресі^[4].

Померла 5 листопада 1933 року. Похована на Личаківському цвинтарі (поле № 49)^[8]. На могилі встановлено гранітний надгробок, в якому поміщено відлитий у бронзі барельєф «Втаємничення» авторства Дрекслер^[9]. Пам'ятник був понищений і багато років простояв у такому стані. Відреставрований у 2005 році^[8]. Навесні 1934 року відбулася посмертна виставка, на якій експонувалось 126 робіт переважно довоєнного періоду. Ще одна виставка, меншого масштабу, експонувалась 1978 року у Кракові^[9].

У Львові Люна Дрекслер після 1918 року мешкала разом із матір'ю в будинку № 14 на вулиці Парковій.^[10]. Мала трьох братів: Казімежа, Александера, Ігнатія-Тадеуша, урбаніста^[11].

Роботи

Скульптура

• Погруддя дівчини, або «Задумана» (1905)^[4].
• «Дама, що сидить» (бл. 1905)^[4].
• «Мати з дітьми» (бл. 1905)^[4].
• «Сирітка» (1905, бронза, Національний музей на Вавелі)^[4].
• «Погруддя старої Француженки» (1906). Авторська репліка у приватній колекції в Закопаному^[4].
• Портрет молодого хлопця, проєкт надгробка (не пізніше 1907)^[4].
• Портрет художниці Елі Модраковської, проект надгробка (не пізніше 1907)^[4].
• «Маруся», проект надгробка (1906—1907, гіпс)^[4].
• Два жіночі погруддя (не пізніше 1907, тонований гіпс, Львівська галерея мистецтв)^[4].
• «Дама в капелюсі», або «Відпочинок» (1907, тонований гіпс, Львівська галерея мистецтв)^[4].
• «Дівчина з лялькою», поліхромована скульптура (не пізніше 1908, Львівська галерея мистецтв)^[5].
• «Студія жіночого портрету» (не пізніше 1908, Львівська галерея мистецтв)^[5].
• «Голова дитини» (не пізніше 1908, бронза, Львівська галерея мистецтв)^[5].
• Ескіз до пам'ятника (не пізніше 1908, Львівська галерея мистецтв)^[5].
• «Думка» (не пізніше 1908, приватна колекція у Хшанові)^[5].
• «Співак Олександр Сас Бандровський» (не пізніше 1908, Національний музей у Кракові)^[5].
• «The blue boy» (1908, тонований гіпс). Дві версії. Перша у Львівській галереї мистецтв, друга — в Національному музеї у Кракові^[4].
• «Дівчина у кріслі» (1908, Львівська галерея мистецтв)^[5].
• Погруддя священика Бокановського (бл. 1909, Львівська галерея мистецтв)^[5].
• Погруддя Шопена в концертній залі Львівського музичного товариства (1910)^[5].^[5].
• Погруддя Монюшка в концертній залі Львівського музичного товариства (1910)
• «Largo» (1910)^[6].
• «Дама з хутром» або «В ложі» (1910, тонований гіпс, Львівська галерея мистецтв)^[5].
• «Йоланта» (1910)^[5].
• «Кора» (1910)^[5].
• «Маскарон» (1910)^[5].
• «Портрет брата» (1910)^[5].
• Погруддя архієпископа Юзефа Теодоровича (бл. 1910—1913, гіпс, Львівська галерея мистецтв)^[5].
• Символічні капітелі і архітрави в Гетеанумі в місті Дорнах (1913, дерево)^[6].
• Пам'ятна таблиця на парафіяльному костелі в Перемишлянах (1917)^[7].
• «Мадонна з дитятком на троні» (не пізніше 1917, гіпс, Львівська галерея мистецтв)^[7].
• Бронзове погруддя Марії Конопницької для надгробного пам'ятника на Личаківському цвинтарі. Встановлене після 1922 року. Втрачене під час другої світової війни. 1950 року погруддя відновив за фотографіями скульптор Володимир Сколоздра^[12]
• «Воскресіння дочки Іаіра», рельєф на надгробку доктора Тренкнера на євангелістському цвинтарі у Варшаві (1920—1924, пісковик). Варіант цього ж сюжету використано на надгробку Ігнатія і Казимира Дрекслерів на Личаківському цвинтарі^[7].
• «Мадонна з малим Ісусом», встановлена в каплиці цвинтаря Орлят у Львові (1921—1924, пісковик)^[7].
• Статуя «Непорочне Зачаття», перед костелом у Стрию (1926—1927, полянський пісковик, 1962 року втрачена)^[7].
• Барельєф «Архангел Михаїл» (1926—1927)^[7].
• «Втаємничення» барельєф (1927)^[9].
• Плакета із зображенням Юзефа Томіцького (1927).^[13]
• «Святий Георгій» (бл. 1929, штучний камінь, приватна колекція у Польщі)^[7].
• Портрет композитора Мечислава Солтиса, барельєф на надгробку (1926, гіпс, 1929, бронза)^[7].
• Погруддя Станіслава Жолкевського для львівської школи його імені (1931, втрачене).
• Погруддя Рудольфа Штайнера^[6].

Інше

• Автопортрет (не пізніше 1906, живопис)^[4].
• Пейзажні студії (не пізніше 1906, живопис)^[4].
• «Русинка» (не пізніше 1908, живопис)^[5].
• «Автопортрет у святині» (не пізніше 1923, живопис, Львівська галерея мистецтв)^[6].
• Пам'ятна таблиця Пйотрові Скарзі в костелі єзуїтів у Львові^[14] (1912^[15]).

Виставки

• «Весняний салон» TPSP 1906 року у Львові. Живопис, графіка, скульптура^[4].
• Львівський мистецький форум 1906^[4].
• Виставка TPSP лютий-червень 1907 року у Львові^[4].
• Виставка TPSP навесні 1908 року у Львові^[5].
• «Перша виставка польських мисткинь у Львові», 1917^[7].
• Персональна виставка навесні 1934 року у Львові. 126 робіт переважно довоєнного періоду^[9].
• Персональна виставка 1978 року у Кракові.^[9]