Лютий Владислав Олексійович

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Лютий.

Лю́тий Владисла́в Олексі́йович (нар. 25 серпня 1970, Київ, Українська РСР, СРСР) — радянський та український футболіст, півзахисник Майстер спорту України. Найбільше відомий завдяки виступам у складі криворізького «Кривбаса», запорізького «Торпедо» та низки інших українських, російських, казахських та узбецьких клубів.

Лютий Владислав Олексійович
Особисті дані
Народження	25 серпня 1970(1970-08-25) (55 років)
	Київ, Українська РСР, СРСР
Зріст	184 см
Вага	76 кг
Громадянство	СРСР →  Україна
Позиція	півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1990 СКА К 32 (3) 1991 «Кривбас» 19 (2) 1991—1992 / «Торпедо» З 36 (5) 1992—1995 «Кривбас» 81 (13) 1995—1996 «Металург» З 17 (1) 1996—1997 «Нафтохімік» Н 49 (8) 1998 «Прикарпаття» 24 (2) 1998 → «Тисмениця» 4 (0) 1999 «Женіс» 28 (8) 2000 «Акмола» 10 (1) 2000 «Поліграфтехніка» 7 (0) 2001 «Зірка» К 10 (0) 2001 «Пахтакор» 15 (2) 2002—2003 «Динамо» Мах 55 (2)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.

Життєпис

Виступати у командах майстрів Лютий почав у складі київського СКА^[1], де грав спочатку на аматорському рівні, а потім і у другій лізі чемпіонату СРСР. Зустрічається також інформація про перебування Лютого у лавах запорізького «Металурга», однак жодного матчу у формі запорізького клубу у 1990 році він не провів. Сезон 1991 року Владислав Лютий розпочав у складі криворізького «Кривбасу», після чого перейшов до «Торпедо» з Запоріжжя, у складі якого дійшов до півфіналу Кубка України 1992. Повернувшись у наступному чемпіонаті до Кривого Рогу, став одним з основних футболістів команди, відзначаючись доволі непоганою результативністю. Кольори «Кривбаса» захищав до 1995 року, після чого пристав на пропозицію запорізького «Металурга», а рік потому вирушив до російського клубу «Нафтохімік» (Нижньокамськ). Справи в Росії йшли непогано як у ігровому, так і у побутовому плані^[2], однак на початку 1998 року Лютий вирішив повернутися на Батьківщину. Втім, у Івано-франківському «Прикарпатті» Владислав відіграв всього лиш рік, вирушивши у пошуках кращої долі до Казахстану, де представляв клуби «Женіс» та «Акмола»^[3].

У 2000 році Лютий на нетривалий час повернувся до України, погравши у олександрійській «Поліграфтехніці» та кіровоградській «Зірці», після чого перейшов до лав ташкентського «Пахтакора», у складі якого став срібним призером чемпіонату та володарем Кубка Узбекистану. У 2002–2003 український півзахисник захищав кольори махачкалинського «Динамо», здобув «золото» та «срібло» другого дивізіону Росії.

Взимку 2004 року Лютий намагався працевлаштуватися у добре відомому йому нижньокамському «Нафтохіміку», однак контракт так і не було підписано, після чого український футболіст завершив кар'єру^[4].

Досягнення

Майстер спорту України

• Володар Кубка Узбекистана (1): 2002
• Срібний призер чемпіонату Узбекистана (1): 2001
• Бронзовий призер першої ліги чемпіонату України (1): 2000/01
• Переможець зони «Південь» другого дивізіону чемпіонату Росії (1): 2003
• Срібний призер зони «Південь» другого дивізіону чемпіонату Росії (1): 2002