Ляхов Андрій Олександрович

Андрій Олександрович Ля́хов (20 листопада 1982(19821120), Чернівці, Україна  — 3 січня 2013, Стоуні-Брук, США) — український вчений в галузі квантової фізики та теоретичної кристалографії, найбільш відомий роботами по розвитку і удосконаленню методу передбачення кристалічних структур і комп'ютерному пошуку нових речовин з наперед заданими властивостями.

Андрій Олександрович Ляхов Andriy O. Lyakhov
Народився	20 листопада 1982(1982-11-20) Чернівці, Україна
Помер	3 січня 2013(2013-01-03) (30 років) Стоуні Брук, США
Країна	Україна
Діяльність	фізик
Alma mater	Чернівецький національний університет
Галузь	фізика, кристалографія, цифрове моделювання, кубіти
Заклад	Базельський університет, Цюріхський політехнічний університет, Університет штату Нью-Йорк у Стоуні-Брук
Вчене звання	Професор-дослідник
Науковий ступінь	PhD в фізиці
Науковий керівник	професор Крістоф Брудер
Відомий завдяки:	USPEX — метод комп’ютерного передбачення кристалічних структур, розрахунки динаміки ланцюжків Джозефсонівських кубітів.

Біографічні відомості

Андрій Ляхов народився 20 листопада 1982 р. в м. Чернівці. В 1999 році закінчив Чернівецьку гімназію №1 із золотою медаллю. Бронзовий призер XI міжнародної Олімпіади з інформатики у 1999 році. В 2004 році отримав дипломи магістра фізики (спеціалізація — теоретична фізика) і магістра комп’ютерних систем та мереж в Чернівецькому національному університеті ім. Ю. Федьковича з відзнакою. Наукову роботу почав в 2000 році в ЧНУ під керівництвом професора С. В. Мельничука. В 2003 році був запрошений в аспірантуру Базельського університету на фізичний факультет. Під керівництвом професора Крістофа Брудера в 2007 році захистив дисертацію ^[1] з відзнакою (magna cum laude) .

Наукова робота і досягнення

Перша наукова публікація Андрія Ляхова в міжнародних наукових журналах вийшла в 2001 році на 2 курсі його навчання в ЧНУ. В 2003 році в Physical Review опублікована його робота по вивченю теплопровідності в двовимірному електроному газі.

Результати його PhD роботи були пов’язані з розрахунками ланцюжків Джозефсонівських кубітів^[2], які використовуються в розробках квантових комп’ютерів.

З 2007 року — головний розробник програмного коду до методу комп'ютерного дизайну нових речовин та передбачення кристалічних структур USPEX^[3] (Universal Structure Predictor Evolutionary Crystallography), який базується на еволюційних алгоритмах передбачення властивостей кристалічних структур, і дозволяє прогнозувати параметри кристалічної структури речовини, кристали якої не були досліджені експериментально. Використання програми дозволяє ефективно вирішувати основну задачу теоретичної кристалографії: передбачати і отримувати матеріали із заданими властивостями.

Андрій Ляхов — автор багатьох наукових статей, результати його роботи опубліковані в найпрестижніших журналах: Nature, Science, Proceedings of the National Academy of Sciences of the USA, Physical Review Letters, Physical Review, New Journal of Physics^[en], Computer Physics Communications^[en], Journal of Chemical Physics і багатьох інших. Автор розділу в книзі «Modern Methods of Crystal Structure Prediction». Berlin: Wiley-VCH, 2010 [Архівовано 12 березня 2018 у Wayback Machine.]. Кількість цитувань його робіт станом на травень 2025 року згідно наукометричної бази Google Scholar ^[4] становить 7450 цитувань. Індекс Хірша (h-index) дорівнює — 27.

Брав участь в багатьох престижних наукових конференціях: Конгрес Німецького фізичного товариства (Берлін 2005, Регенсбург 2007), Міжнародний кристалографічний конгрес (Осака 2008, Мадрид 2011), Гордоновські конференції^[en] (США 2010, 2012), доповідав на семінарах СЕСАМ (Лозанна 2009, 2012), Енгельберг 2006, Бад Хоннеф 2006, Інсбрук 2007, Міннесота 2010, Даллас 2011. Був організатором симпозіумів в наукових конференціях SMEC (Маямі 2009, 2011). Лектор і організатор семінарів-воркшопів по програмі USPEX (Франція, Китай — 2011, Швейцарія, США — 2012). Починаючи з 2013 року, ці воркшопи, в пам'ять Андрія Ляхова, носять його ім’я: Lyakhov school on Computational Materials Science [Архівовано 3 січня 2020 у Wayback Machine.].

У віці 28 років Андрій Ляхов отримав професорську посаду науковця-дослідника в університеті штату Нью-Йорк у Стоуні-Брук (США).

На базі програми USPEX Андрій Ляхов разом з колегами розвинув метод передбачення стійких з'єднань. Задача пошуку стабільної структури речовини вирішується за допомогою методу глобальної оптимізації. Цим методом багатьма науковцями в світі було теоретично передбачено цілий ряд нових матеріалів ^[5]. Ще одне досягнення в роботі Андрія Ляхова — реалізація гібридного еволюційного підходу для оптимізації фізичних властивостей і дизайну матеріалів [Архівовано 8 липня 2017 у Wayback Machine.], що дає можливість прогнозувати, які саме речовини будуть володіти потрібними властивостями.

Андрій Ляхов разом з Артемом Огановим розробив модель твердості кристалів. В теорії розрахунків твердих матеріалів використовується модель Ляхова-Оганова (Lyakhov-Oganov model)^[6].

Андрій Ляхов є автором поетичних творів та есе. У 2015 році київське видавництво «Laurus» спільно з журналом «Радуга» випустило книгу віршів і прозових мініатюр Андрія Ляхова під назвою «Діамант долі».