Ляшко Іван Іванович

Іва́н Іва́нович Ляшко́ (9 вересня 1922(19220909), село Мацківці, тепер Лубенського району Полтавської області — 29 березня 2008, Київ) — академік НАН України, доктор фізико-математичних наук, професор, Заслужений діяч науки України. Голова правління Українського республіканського товариства «Знання». Депутат Верховної Ради УРСР 10-го скликання. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1981—1986 рр.

Ляшко Іван Іванович
Народився	9 вересня 1922(1922-09-09)  Мацківці
Помер	29 березня 2008(2008-03-29) (85 років)  Київ
Поховання	Байкове кладовище
Країна	Україна
Національність	українець
Діяльність	математик
Alma mater	Київський педагогічний інститут
Галузь	прикладна математика, кібернетика, математична фізика
Заклад	Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор фізико-математичних наук
Науковий керівник	Положій Георгій Миколайович
Аспіранти, докторанти	Грищенко Олександр Юхимович Скопецький Василь Васильович
Членство	НАНУ
Партія	КПРС
Відомий завдяки:	математична теорія фільтрації
У шлюбі з	Ляшко Віра Степанівна
Діти	Ляшко Сергій Іванович
Нагороди	Премія НАН України імені М. М. Крилова

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ляшко.

Біографія

Народився 9 вересня 1922 року у селі Мацківцях (нині Лубенського району Полтавської області) в родині селянина. Майже вісім років, починаючи з 1940 року, прослужив на Чорноморському флоті. Член ВКП(б) з 1944 року.

Відразу після демобілізації у 1948 році командир зенітної установки лінкора «Севастополь» старшина І. І. Ляшко став студентом Київського учительського інституту, який закінчив усього за один рік. Працюючи вчителем у селі Ставище Київської області та інспектором Ставищенського районного відділу народної освіти, він заочно і теж достроково закінчив у 1952 році Київський педагогічний інститут. Математичні здібності і виняткова працелюбність молодого спеціаліста привернули увагу відомих вчених О. Ю. Ішлінського і Г. М. Положія.

І. І. Ляшка було запрошено до аспірантури механіко-математичного факультету Київського університету. Кандидатську дисертацію він захистив у 1955 році і був призначений асистентом кафедри математичної фізики механіко-математичного факультету. Після захисту у 1963 році дисертації на звання доктора фізико-математичних наук, І. І. Ляшко за конкурсом у 1964 році обійняв посаду завідувача кафедри математичної фізики, а у 1965 році був обраний деканом механіко-математичного факультету. У 1969 році разом з академіком В. М. Глушковим він створив перший у Радянському Союзі факультет кібернетики, ставши його деканом і завідувачем кафедри обчислювальної математики. Працював проректором Київського державного університету імені Тараса Шевченка.

У 1969 році І. І. Ляшка було обрано член-кореспондентом АН України, а у 1973 році — академіком АН України.

З 1975 по 1995 роки разом зі своїми колегами створив цикл з 8 підручників і 9 навчальних посібників з математичного аналізу, диференціальних рівнянь, теорії оптимізації та інших дисциплін. Багато з цих видань перекладено англійською, іспанською та в'єтнамською мовами. У 1989 році автори тритомника «Математичний аналіз» були удостоєні Державної премії України.^[1]

У 1978—1984 роках — голова правління Товариства «Знання» Української РСР.

Могила Івана Ляшка

Помер 29 березня 2008 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 52а).

Нагороди

• Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (Україна) (2004)
• Орден «За заслуги» III ст. (Україна) (1997)
• Орден Трудового Червоного Прапора (1981)
• Орден Вітчизняної війни II ст.
• Медаль Ушакова (8.09.1944)
• Медаль «За оборону Севастополя»
• Медаль «За оборону Кавказу»
• Заслужений діяч науки і техніки Української РСР (1972)
• Державна премія УРСР в галузі науки і техніки (1981, 1989)
• Премія імені М. М. Крилова АН УРСР(1975)

Пам'ять

Меморіальна дошка Івану Ляшко на будівлі факультету кібернетики КНУ

7 вересня 2012 року на будівлі факультету кібернетики Національного університету ім.Т.Г.Шевченка в Києві була відкрита^[1] меморіальна дошка пам'яті Ляшка Івана Івановича. Автори: Сидорук Олесь та Крилов Борис.

Бібліографія

Підручники:

• «Диференціальні рівняння» (спільно з Гаєм Я. Г., Боярчуком О. К., Калайдою О. Ф.), К.: Вища школа, 1981. – 504 с.,
• «Математичний аналіз» в 3 частинах (спільно з Гаєм Я. Г., Боярчуком О. К., Калайдою О. Ф.), К.: Вища школа, 1983, 1985, 1987(рос.)
• Ляшко І.І., Ємельянов В.Ф., Боярчук О.К. Математичний аналіз. Частина 1. — К. : Вища школа, 1992. — 496 с. — ISBN 5-11-003757-4.(укр.)
• Ляшко І.І., Ємельянов В.Ф., Боярчук О.К. Математичний аналіз. Частина 2. — К. : Вища школа, 1993. — 375 с. — ISBN 5-11-003758-2.(укр.)
• Ляшко И.И., Емельянов В.Ф., Боярчук А.К. - Основы классического и современного математического анализа, Киев, Вища школа, 1988
• Вірченко Н. О., Ляшко І. І., Швецов К. І. Графіки функцій. Довідник. — Київ : Наукова думка, 1977. — 320 с.(укр.)
• Вірченко Н. О., Ляшко І. І. Графіки елементарних та спеціальних функцій: Довідник. — К.: Наукова думка, 1996. — 584 с.

• Ляшко И.И., Макаров В.Л., Скоробогатько А.А., Методы вычислений. Численный анализ. Методы решения задач математической физики, Киев, Вища школа, 1977

Задачники:

• Ляшко І. І., Боярчук О. К., Гай Я. Г., Головач Г. П. Математичний аналіз в прикладах і задачах. — 2025. — 550+ с.(укр.)
• «Математический анализ в примерах и задачах». В 2 частинах (спільно з Гаєм Я. Г., Боярчуком О. К., Головачом Г. П.), К.: Вища школа, 1974, 1977(рос.).
• «Справочное пособие по математическому анализу». (АнтиДемидович) В 2 частинах (спільно з Гаєм Я. Г., Боярчуком О. К., Головачом Г. П.), К.: Вища школа, 1978, 1979, 696+732с(рос.).
• «Справочное пособие по высшей математике» (АнтиДемидович). В 5-ти книгах / Ляшко І. І., Боярчук О. К., Гай Я. Г., Головач Г. П. — М: Едиториал УРСС. — 2001, 2003(рос.).