Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Селютіна Лідія Яківна
українська радянська письменниця (драматург, прозаїк) (1920–2007) З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Лі́дія Я́ківна Селю́тіна (15 листопада 1920, Одеса — 14 лютого 2007) — радянська і українська письменниця (драматург, прозаїк). Член Національної Спілки письменників України з 1963 року. Нагороджена медалями та Грамотою Президії Верховної Ради УРСР (14.11.1980). Заслужений діяч мистецтв України.
Remove ads
Біографія
Народилася в сім'ї залізничника. 1937 року закінчила десятирічку, 1941 року — українське акторське відділення Одеського театрального училища, 1963 року — Літературний інститут імені Горького у Москві.
У 1951—1957 роках працювала в Одеському українському театрі імені Жовтневої революції.
Творчість
Її твори увійшли в репертуар українських театрів УРСР. П'єси «Грози минають» (1956), «Піснею зустрінемо світанок» (1962); збірка оповідань «Іду на вогник» (1970) й ін.
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Письменники Радянської України : біобібліографічний довідник / упоряд.: Олег Килимник, Олександр Петровський. — К. : Радянський письменник, 1970. — 540 с.
- Одеське театрально-художнє училище. Особистості: Біографічний словник/Букач В. М. . – Одеса: КЦВ, 2025. – С. 68.
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads