Лінчевський Олександр Валерійович

Олекса́ндр Вале́рійович Лінче́вський (16 квітня 1998(19980416) — 11 вересня 2019) — матрос Збройних сил України, учасник російсько-української війни^[1].

Олександр Лінчевський
Матрос
Загальна інформація
Народження	16 квітня 1998(1998-04-16) Матусів
Смерть	11 вересня 2019(2019-09-11) (21 рік) Павлопіль
Військова служба
Роки служби	2018-2019
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Морська піхота
Формування	1 ОБМП
Війни / битви	Російсько-українська війна Оборона Маріуполя
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лінчевський.

Життєпис

Народився 1998 року в селі Матусів (Шполянський район, Черкаська область). Походив з багатодітної родини, був наймолодшою дитиною у батьків. Навчався у матусівській школі № 2^[2]. Закінчив Звенигородський центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів (у селі Козацьке). Пройшов строкову службу; якийсь час працював на будівництві у Києві.

24 квітня 2018 року підписав контракт із ВМС; матрос, стрілець-помічник гранатометника десантно-штурмової роти 1-го батальйону 36-ї бригади.

11 вересня 2019-го загинув перед опівніччю поблизу села Павлопіль під час ворожого обстрілу зі стрілецької зброї та великокаліберних кулеметів, яким терористи прикривали роботу свого снайпера. Внаслідок обстрілу двоє морських піхотинців зазнали кульових поранень у голову та шию, вони померли під час медичної евакуації — Олександр Лінчевський та прапорщик Микола Обуховський — намагався витягти з-під обстрілу Олександра.^[3]

Відбулося прощання у Маріуполі, 14 вересня 2019 року похований на Алеї Слави в селі Матусів.

Без Олександра лишились батьки, брат й чотири сестри.

Нагороди та вшанування

• Указом Президента України № 804/2019 від 5 листопада 2019 року за «особисту мужність і самовідданість, виявлені під час бойових дій, зразкове виконання військового обов'язку» нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[4].