Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Ліонель Скалоні
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Ліонель Скалоні (ісп. Lionel Scaloni, нар. 16 травня 1978, Росаріо) — колишній аргентинський футболіст, захисник. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. З 2018 року очолив національну збірну Аргентини, яку він привів до перемоги у Кубку Америки у 2021 році, Кубку чемпіонів КОНМЕБОЛ–УЄФА (2021/2022) та Чемпіонату світу 2022.
Remove ads
Клубна кар'єра
Узагальнити
Перспектива
У дорослому футболі дебютував 1994 року виступами за «Ньюеллс Олд Бойз», в якому провів два сезони, взявши участь у 12 матчах чемпіонату.
Протягом 1996–1998 років захищав кольори «Естудьянтеса».
Своєю грою за команду привернув увагу представників тренерського штабу «Депортіво», до складу якого приєднався в березні 1998 року за 2,5 млн євро. Відіграв за клуб з Ла-Коруньї наступні вісім сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Депортіво», був основним гравцем захисту команди.
31 січня 2006 року Скалоні, на правах оренди, перейшов в англійський клуб «Вест Гем Юнайтед». Причиною того, що Ліонель покинув «Депортіво» став конфлікт з головним тренером команди, Хоакіном Капарросом і бажання мати ігрову практику, щоб потрапити до складу збірної Аргентини на чемпіонат світу 2006 року. Після закінчення сезону, Скалоні повернувся в «Депортиво». 1 вересня 2006 року він, разом з Дієго Трістаном, за обопільною згодою розірвав контракт з «Депортіво».
13 вересня 2006 року Скароні уклав контракт з «Расінгом» з Сантандера, в якому провів один сезон.
30 червня 2007 року Скалоні перейшов в італійський «Лаціо», підписавши контракт на 5 років. Але вже 26 січня 2008 року футболіст був переданий в оренду в іспанську «Мальорку». У червні 2009 року Скалоні повернувся в «Лаціо» на прохання тренера Давіде Баллардіні. Всього до січня 2013 року встиг відіграти за «біло-блакитних» 52 матчі в національному чемпіонаті.
Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Аталанта», за команду якого виступав протягом 2013—2015 років.
Remove ads
Виступи за збірні
1997 року залучався до складу молодіжної збірної Аргентини, у складі якої став переможцем молодіжного чемпіонату світу в Малайзії. Всього на молодіжному рівні зіграв у 7 офіційних матчах, забив 2 голи.
30 квітня 2003 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Аргентини.
У складі збірної був учасником чемпіонату світу 2006 року у Німеччині, на якому зіграв лише в одному матчі.
Всього за 4 роки провів у формі головної команди країни 7 матчів, забивши 1 гол.
Remove ads
Кар'єра тренера
Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 2016 року, ставши асистентом співвітчизника Хорхе Сампаолі у тренерському штабі іспанської «Севільї».
За рік, у червні 2017 Сампаолі був призначений головним тренером національної збірної Аргентини, і Скалоні повернувся на батьківщину, ставши асистентом головного тренера національної команди.
Влітку 2018 року аргентинці невдало виступили на тогорічному чемпіонаті світу, після чого Сампаолі був звільнений, а підготовкою збірної продовжив займатися тренерський тандем зі Скалоні і Пабло Аймара. Передбачалося, що вони виконуватимуть обов'язки головного тренера до кінця 2018 року, проте вже у листопаді Скалоні прийняв пропозицію очолити тренерський штаб збірної Аргентини на постійній основі.
Статистика виступів
Статистика клубних виступів
Статистика виступів за збірну
Remove ads
Титули і досягнення
Як гравець
Володар Кубка Іспанії (1):
Володар Суперкубка Іспанії (2):
Володар Суперкубка Італії з футболу (1):
- Чемпіон світу (U-20) (1):
Як тренер
- Володар Кубка Америки (1):
- Бронзовий призер Кубка Америки (1):
- Переможець Суперкласіко де лас Амерікас (1):
- Чемпіон світу (1):
- Володар Кубка чемпіонів КОНМЕБОЛ–УЄФА (1):
Remove ads
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads