Лиски (місто)

Ли́ски — місто (з 1937) в Росії, адміністративний центр Лискинського району Воронізької області. Місто є великим залізничним вузлом на Південно-Східній залізниці. Тут розмістилося управління Лискинської дирекції залізниці.

місто Лиски
Лиски
Герб Прапор
Внутрішнє оздоблення залізничного вокзалу
Країна	Росія
Суб'єкт Російської Федерації	Воронезька область
Код ЗКАТУ:	20221501000
Код ЗКТМО:	20621101001
Основні дані
Площа	65 км²
Поштові індекси	397900
Телефонний код	+7 47391
Географічні координати:	50°58′56″ пн. ш. 39°29′58″ сх. д.
Висота над рівнем моря	110 м
Влада
Вебсторінка	adminliski.ru
Міський голова	Мітюрєв Євгеній Васильович
Мапа
Лиски
Лиски у Вікісховищі

Населення — 54147 особи (2021). Однією з визначних пам'яток міста є єдина на Південно-Східній залізниці дитяча залізниця, відкрита у 1989 році.

Назва

Відоме з XVI ст. як село Нова Покровка (Бобровське) на лівому березі Дону. У 1870 році в центрі села збудовано залізничну станцію Лиски, названу по правобережному селу — Лиски. В середині 1880-х років тут налічувалося 9 будинків і 410 жителів, які в основному були пов'язані із залізничним транспортом.

Первинно назва р. Лиска, яке в ряді джерел XIII—XIX ст. приводиться в формах Лиска, Лисочка, утворених від прикметника «лисий». Подібні назви звичайні для географічних об'єктів, що не мають рослинності. Проте дехто зі старожилів згадує, що в розмовній мові (слобожанському говорі) вживався і варіант «Лисички».

У 1928 році з пристанційним селищем об'єднали село Новопокровське і перетворили в робітниче селище, центр Лискинського району, який отримує назву Свобода.

У 1943 році місто перейменоване в Лиски. У 1965 році його перейменовують в Георгіу-Деж — за прізвищем діяча румунської компартії Г. Георгіу-Дежа (1901—1965), а в 1991 році місту повернено назву Лиски.

Географія

Місто Лиски знаходиться на березі річки Дон, за 98 кілометрів від Воронежа.

Природний історико-археологічний музей-заповідник «Дивногір'я» — музей просто неба, займає площу 1100 га, включає заплавну частина річок Тиха Сосна і Дон, круті схили корінного правого берега цих річок, степові ділянки з крейдовими відкладеннями. На території музею-заповідника розташовані пам'ятки історії та архітектури республіканського значення: печерні крейдяні церкви середини XVII в., Маяцьке городище IX—X ст.; пам'ятники природи: єдині в регіоні крейдяні стовпи — останці Диви, унікальні ландшафтні утворення, реліктова і ендемічна рослинність, комахи-ендеміки.

Населення

Чисельність населення

1897[1]	1931[1]	1939[1]	1959[2]	1967[1]	1970[1]	1976[1]	1979[3]	1982[4]
5500	▲13 600	▲25 500	▲37 638	▲47 000	▲48 700	▲52 000	▲52 375	▲53 000
1986[1]	1989[5]	1992[1]	1998[1]	2000[1]	2001[1]	2002[6]	2003[1]	2005[1]
▲54 000	▲54 039	▲54 700	▲56 500	▼55 700	▼55 500	▲55 893	▲55 900	▼54 200
2006[1]	2008[1]	2009[7]	2010[8]	2011[1]	2012[9]	2013[10]	2014[11]	2015[12]
▼53 600	▲54 800	▲54 919	▲55 864	▲55 900	▼55 127	▼55 092	▲55 149	▼54 788
2016[13]	2017[14]	2018[15]
▼54 437	▼54 184	▼53 897

10 000

20 000

30 000

40 000

50 000

60 000

1967

1986

2001

2008

2013

2018

Відомі люди

• Нікітін Петро Іванович — український актор, народився в Лисках.

Фотогалерея

• 
  Автовокзал взимку
• 
  Залізничний вокзал
• 
  Паровоз ФД-20
• 
  Автовокзал влітку, 2012 рік
• 
  ТЦ «Корона»
• 
  Вигляд на автовокзал із залізничного вокзалу
• 
  Вид на собор із залізничного вокзалу
• 
  Будинок Культури