Лісова підстилка

Лісова́ підсти́лка^[1], інколи росли́нна підсти́лка^[2], ли́стяна підсти́лка^[3] або просто підсти́лка^[4] — вся органічна речовина, яку утворила лісова рослинність на мінеральній поверхні ґрунту, включно з рештками та неінкорпорованим гумусом^[5]. Лісова підстилка є місцем мешкання багатьох невеликих тварин (переважно безхребетних), росту гіфів грибів і кореневищ рослин. Цей матеріал використовується деякими тваринами для облаштування гнізд. Коли лісова підстилка розкладається, поживні речовини вимиваються в ґрунт і вивільнюються у довкілля. Розклад підстилки є джерелом формування гумусу. В умовах надмірного зволоження, коли надходження кисню обмежене і активність мікроорганізмів недостатня для розкладу рослинних решток, можуть формуватись відклади торфу, часом багатометрові. Суттєве значення для розкладу підстилки має кислотність. При надмірному нагромадженні може створювати перешкоди природному відновленню лісу.^[6]

Тремблер прямодзьобий шукає поживу в торішньому опалому листі.

Лісова підстилка

Лісова підстилка у Вікісховищі

Шар червоно-коричневих голок жовтої сосни, що вкриває землю.

У лісівництві є складовим елементом лісу.

Оновлюваність лісової підстилки

Швидкість нагромадження лісової підстилки характеризує такий показник як оновлюваність лісової підстилки (англ. forest floor turnover rate) або оновлюваність решток (англ. litter turnover rate) — відношення річної кількості опаду до загальної кількості лісової підстилки^[7][8]. Цей показник нижчий для хвойних лісів, ніж для листяних^[7].

З цим поняттям пов'язані наступні терміни:

• опад або опалі рештки — відмерлі рослинні рештки, які щороку накопичуються на поверхні ґрунту^[9];
• рештки (англ. litter) — поверхневий шар лісової підстилки, який не перебуває в пізній стадії розкладання та зазвичай складається зі свіжо-опалого листя, хвої, гілок, стебел, кори та плодів^[5];
• розкладання (англ. decomposition) — процес розпаду та розщеплення органічної речовини^[10].

Оновлюваність лісової підстилки^[7] або оновлюваність решток^[8] розраховується за такою формулою:

${\displaystyle {\mbox{Оновлюваність решток}}={{\mbox{Річна кількість опалих решток}} \over {\mbox{Середньорічна кількість ґрунтового горизонту}}A_{0}}}$.

Ґрунтовий горизонт A₀ є лісовою підстилкою.

Особливості

Оновлення лісової підстилки забезпечує живлення лісової екосистеми. Оскільки органічно зв'язані поживні речовини безпосередньо не засвоюються рослинами, мікробна активність є вирішальною в розкладанні лісової підстилки. Наприклад, мікоризні гриби сприяють розщепленню органічної речовини до доступних для рослин неорганічних форм, які згодом поглинаються корінням дерев^[11].

Деревні види також впливають на розкладання через зміну температури під покривом лісу. Зокрема встановлено, що оновлюваність решток позитивно корелювала із середньорічними температурами ґрунту. Загалом, температура є нижчою під тіньовитривалими хвойними деревами, ніж під світлолюбними листяними деревами. Таким чином, температура є обмежувальним фактором розкладання й визначає оновлюваність лісової підстилки^[7].