Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Мазепинці
село в Київській області, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Мазе́пинці — село в Білоцерківському районі Київської області. Входить до складу Білоцерківської міської громади. Родове село гетьмана України Івана Мазепи. Населення — близько 400 мешканців.
Remove ads
Географія
Розташоване над річкою Кам'янка. На півночі межує із селом Сидори, на півдні — із селом Дрозди.
Історія села
Узагальнити
Перспектива
Засноване в XVI столітті. Вперше згадується як хутір Кам'янець, який 1544 року, волею польського короля Сигізмунда I, було передано київському зем'янину Михайлу Мазепі[1] привілеєм від 15 червня 1572, виданим у Варшаві. На цьому місці він збудував село, назване згодом (уже після народження Івана Мазепи) Мазепинцями. Село перейшло його нащадку (імовірно сину) Миколі Мазепі-Колединському, а згодом — Адаму-Стефану Михайловичу Мазепі як спадщина. 20 березня 1639 року в хуторі Кам'янці народився Іван Степанович Мазепа.[2]
Мазепами у селі було зведено Воскресенську церкву.
За переказом, після поразки виступу Івана Мазепи проти московського ярма і царя Петра І, за давніми переказами самого села, сюди привели декілька десятків козаків, закутих у кайдани, і московська кавалерія показово розтоптала їх копитами своїх коней.[джерело?] Сьогодні на тому місці — розоране поле і курган неподалік, насипаний в пам'ять про ту розправу.
За адміністративно-територіальним поділом XVIII ст. с. Мазепинці відносилося до Київського воєводства, з 1795 р. Білоцерківської округи Київського намісництва, з 1797 р. Васильківського повіту Київської губернії.
Метричні книги, клірові відомості, сповідні розписи церкви св. Миколая с. Мазепинці (приписні сс.* Дрозди, Сидори) XVIII ст. — Київського воєв., з 1795 р. Білоцерківської округи Київського нам., з 1797 р. Васильківського пов. Київської губ.; ХІХ ст. — Великополовецької волості Васильківського пов. Київської губ. зберігаються в ЦДІАК України. http://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/maze_001.xml [Архівовано 4 січня 2019 у Wayback Machine.]
Інформація про церкву — див. https://ua.igotoworld.com/ua/poi_object/67449_cerkov-svyatogo-nikolaya-mazepincy.htm [Архівовано 4 січня 2019 у Wayback Machine.]
Під час Голодомору 1932—1933 років загинули 424 мазепинці.[3]
Remove ads
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
Пам'ятки
У 1994 році в селі встановлено перший у історії України пам'ятник Івану Мазепі роботи скульптора Євгена Горбаня.
Пізніше у селі було зведено Храм Святителя Миколая. 14 жовтня 2007 року церкву було освячено Предстоятелем Української православної церкви Київського Патріархату, патріархом Київським Філаретом за участі народних депутатів України, чиновників та громадськості.[5]
Поруч із храмом розташований Меморіальний комплекс парку козацької слави, що включає музей етнографії та старожитностей, ландшафтний етнографічний парк (курган, козацька вежа, млин, криниця-журавель, криниця, діюча корчма) та пам'ятник Івану Мазепі.
Remove ads
Персоналії
У селі в родині священика сільської церкви св. Миколая (роки служби в церкві: 1858—1893) Григорія Іоанновича Черняхівського народилися три вчені-медики:
- хірург Черняхівський Михайло Григорович (1859–1922)
- гістолог Черняхівський Олександр Григорович (1869–1939)
- хірург Черняхівський Євген Григорович (1873–1938).
Цій родині у селі встановлено пам'ятник.
Сучасна символіка
Автор сучасного герба Мазепинців — І. Новіков:[6]
![]() |
У червоному полі золотий хрест з розщепленим верхнім раменом, супроводжуваний справа золотою шестипроменевою зіркою, а зліва золотим півмісяцем вправо. Щит обрамований декоративним картушем і увінчаний золотою сільською короною. | ![]() |
Опис прапора Мазепинців:[7]
![]() |
У червоному полотнищі жовтий хрест з розщепленим верхнім раменом, супроводжуваний справа жовтою шестипроменевою зіркою, а зліва жовтим півмісяцем вправо. Співвідношення сторін прапора 2:3. | ![]() |
Remove ads
Галерея
- Храм Святителя Миколая
- Пам'ятник І. Мазепі у Мазепинцях
- Млин
- Криниця «журавель»
- Козацька вежа та криниця
- Курган із хрестом
- Пам'ятник родині священика Григорія Черняхівського
- Пам'ятник односельчанам, що загинули в роки німецько-радянської війни
- План-схема парку козацької слави
- Музей етнографії та старожитностей
- Корчма
Див. також
Примітки
Джерело
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads