Черняхівський Олександр Григорович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Черняхівський.

Олекса́ндр Григо́рович Черняхі́вський (* (9) 21 грудня^[1] 1869, Мазепинці, Васильківського повіту (Київщина) — † 22 грудня 1939) — український громадський діяч, лікар-гістолог.

Олександр Григорович Черняхівський
Народився	21 грудня 1869(1869-12-21) с. Мазепинці, Васильківський повіт, Київська губернія, Російська імперія
Помер	22 грудня 1939(1939-12-22) (70 років)  СРСР
Країна	УНР
Діяльність	лікар
Alma mater	Київський університет
Галузь	медицина
Заклад	Національний медичний університет імені О.О. Богомольця
Науковий керівник	Федір Ломинський
Вчителі	Ломинський Федір Іванович
Членство	Наукове товариство імені Шевченка
У шлюбі з	Старицька-Черняхівська Людмила Михайлівна
Діти	Черняхівська Вероніка Олександрівна
Роботи у Вікіджерелах Висловлювання у Вікіцитатах  Черняхівський Олександр Григорович у Вікісховищі

Життєпис

Народився (9) 21 грудня^[1] 1869 в с. Мазепинці, Васильківського повіту (Київщина) у родині священника Григорія Івановича і Олександри Петрівни Черняхівських.

1893 року закінчив Третю Київську гімназію та Київський університет. Був учасником літературного гуртка «Плеяда».

Від 1918 року — професор Київського університету.

Організатор медичної секції Українського Наукового Товариства у Києві, перший голова Всеукраїнської спілки лікарів-українців, дійсний член НТШ у Львові, один із авторів «Російсько-українського словника» (Київ, 1920), активний творець української медичної термінології.

Коли українські вчені взялися за організацію Української Академії Наук, Черняхівський став одним із перших медиків Академії — на базі лікарського секції УНТ організував і очолив медичну секцію Української Академії Наук^[2]. Природничий відділ був частиною Інституту української наукової мови Історико-філологічного відділу ВУАН (головою Історико-філологічного був акад. А. Ю. Кримський). Складався з 9 секцій (ботанічна, геологічна, географічна, зоологічна, математична, медична, метеорологічна, фізична, хімічна). З 1923 року О. Черняхівський був головою медичної комісії Інституту української наукової мови^[3].

Олександр Черняхівський з дружиною Людмилою та донькою Веронікою. Київ, 1925 р.

Олександр Черняхівський у випускному альбомі Київського медичного інституту (1924)

Необхідно відзначити великий внесок Черняхівського в розвиток української медичної термінології, він підготував перший «Латино-український анатомічний словник». Ось що читаємо у Звідомленні Всеукраїнської академії наук за 1923 рік: «Медична комісія, на чолі якої стоїть проф. О. Черняхівський, опрацювала матеріали з медичної термінології й переклала на українську мову „Словник міжнародної базальної анатомічної номенклатури“ — Nomina anatomica під ред. О. Ценківського і О. Черняхівського (4 аркуші), що має бути виданий за допомогою державного видавництва протягом року»^[4]. Словник був виданий природничим відділом Інституту наукової мови ВУАН у 1925 р. (перевиданий Українським лікарським товариством Північної Америки (УЛТПА) в Детройті (США) в 1971 р.)^[5].

У «Звідомленні Історико-філологічного відділу ВУАН» за 1925 р. зазначено: «Природничий відділ Інституту української наукової мови видав минулого року „Математичний словник (Т.1)“ (Ф. П. Калинович), „Nomina anatomica Ucrainica“, закінчується друком „Матеріали до ембріологічної термінології“… інші словники перебувають у стадії підготовчої роботи, до якої по секціях відділу зібрано близько 400000». Словник анатомічної термінології не втратив свого наукового значення, хоч з часу його опрацювання минуло 75 років^[6].

О. Черняхівський у 1920-ті роки.

Професор О. Черняхівський публікує свої статті в українських та міжнародних наукових виданнях, здобуває визнання провідних європейських вчених, спілкується з С. Рамоном-Кахалем — керівником гістологічного інституту Мадридського університету, лауреатом Нобелівської премії, отримує високу оцінку від нього своєї діяльності.

Наукові праці на медичні теми публікував у збірниках природничо-лікарської секції НТШ, збірнику Київського університету, наукових журналах Києва, Москви, автор популярних брошур для народу.

Пам'ятник родині священика Григорія Черняхівського в селі Мазепинці

Разом із дружиною підсудний у сфабрикованому процесі Спілки визволення України (1930).

У 1934—1938 роках працював у Інституті клінічної фізіології АН УРСР та Інституті експериментальної біології і патології НКОЗ УРСР. Проводив дослідження іннервації злоякісних пухлин. Також він дослідив ранню появу олігодендроглії в ембріогенезі.^[7]

Перекладацтво

Перекладач художньої та наукової суспільної літератури:

• Генріх Гейне. «Подорож на Гарц»;
• Фрідріх Енгельс. «Людвіг Фоєрбах», під псевдонімом Будовий;
• Фрідріх Шіллер. «Розбійники» та ін.

Родина

Чоловік письменниці Людмили Старицької-Черняхівської та батько закатованої сталінською охранкою талановитої письменниці Вероніки Черняхівської.

Література

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Проценко Л. А. Київський некрополь : путівник-довідник / Людмила Проценко. — К. : Український письменник, 1994. — С. 99—100.
• Віленський В. Олександр Черняхівський: терновий вінець замість лаврового вінка / Юрій Віленський // День. — 2013. — № 107-108. — С. 10. Архівовано з джерела 25 лютого 2014. Процитовано 11 липня 2013.

Посилання

• Черняхівський Олександер // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2049. — 1000 екз.