Мазяр Володимир Іванович

Володимир Іванович Мазяр (нар. 28 вересня 1977, Кам'янка, Ізяславський район, Хмельницька область) — український футбольний тренер та колишній футболіст-нападник. З січня 2025 є тренером команди «Січ» Добряни. У Вищих лігах провів 146 матчів (у Вищій лізі України — 84 матчі, у Вищій лізі Азербайджану — 62 матча). Також зіграв 6 матчів у Кубку УЄФА та 1 — у Лізі Європи.

Володимир Мазяр
Володимир Мазяр
Особисті дані
Повне ім'я	Володимир Іванович Мазяр
Народження	28 вересня 1977(1977-09-28)[1] (48 років)
	Кам'янка, Ізяславський район, Хмельницька область, Українська РСР, СРСР
Зріст	183 см
Вага	83 кг
Громадянство	Україна
Позиція	нападник
Професіональні клуби*
Роки	Клуб	І (г)
1996 1997—1998 1999 1999 1999 1999—2001 1999—2000 2001—2002 2001—2002 2002 2002 2003 2003—2004 2003 2004 2004—2005 2005—2006 2006 2007—2009 2009 2009 2010	«Скала» «Газовик» (Комарно) «Динамо» (Київ) →  «Динамо-2» →  «Динамо-3» «Ворскла» →  «Ворскла-2» «Дніпро» →  «Дніпро-2» →  «Дніпро-3» «Олександрія» «Таврія» «Кривбас» →  «Кривбас-2» →  «Закарпаття» «Газовик-Скала» «Сталь» Д ФК «Львів» «Сімург» «Закарпаття» «Арсенал» БЦ «Олімпік-Шувалан»	19 (1) 42 (9) 0 (0) 15 (1) 8 (2) 35 (10) 7 (1) 27 (5) 10 (2) 2 (0) 9 (1) 9 (0) 2 (0) 4 (1) 13 (5) 12 (3) 36 (5) 16 (3) 51 (28) 2 (0) 8 (1) 11 (1)
Професіональні клуби (футзал)
Роки Клуб І (г) 1997-1998 «Каменяр» ? (?) 2010-2011 «Каменяр-Термопласт» 3 (1)
Національна збірна
Роки	Збірна	І (г)
1999	Україна U-21[2]	2 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 2013—2016 «Сталь» (Кам'янське) 2016—2017 «Верес» 2017 «Рух» (Винники) 2017 «Полісся» (Житомир) 2017—2018 «Акжайик» 2019 «Гірник-спорт» 2019 «Львів» 2021—2022 «Акжайик» 2025— «Січ» Добряни
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Життєпис

Кар'єра гравця

Вихованець львівського футболу. Перші тренери — Іван Мазяр, Юрій Дубровний. Після вдалих сезонів у нижчих лігах українського чемпіонату за «Скалу» та «Газовик» (Комарно), привернув увагу селекціонерів київського «Динамо», куди його запросили, і він виступав переважно в другій і третій столичній команді.

Потім у його кар'єрі були полтавська «Ворскла» та «Дніпро» з Дніпропетровська, де він провів непогані пару сезонів. За підсумками 1999 року був включений в список 33-х найкращих футболістів України^[3].

Після зміни ряду українських клубів, в 2007 році їде в Азербайджан, де проводить декілька хороших сезонів за тамтешній «Сімург», ставши найкращим бомбардиром в історії команди, але 2009 року через сімейні обставини повернувся в Україну^[4], де став виступати за «Закарпаття».

Володимир Мазяр під час роботи зі «Сталлю». 2015 рік.

Закінчив виступи на професійному рівні у 2010 році. Потім грав у чемпіонаті Львівської області за «Промінь» (Самбір), «Кар'єр» (Торчиновичі), та «Миколаїв», а також виступав за міні-футболльну команду «Каменяр-Термопласт» з Дрогобича.

У Вищій лізі України провів 84 матчі, забив 16 голів. Зіграв 6 матчів у Кубку УЄФА і 1 матч у Лізі Європи.

Тренерська кар'єра

У лютому 2013 року Володимир Мазяр був призначений головним тренером «Сталі» (Дніпродзержинськ)^[5], яку за результатами сезону 2013/14 вивів у першу лігу України, а потім і в Прем'єр-лігу. У січні 2016 року президентом клубу був відправлений у відставку, поступившись місцем нідерландському фахівцю Еріку ван дер Меєру^[6].

Наприкінці березня 2016 року було повідомлено, що Мазяр очолив аматорський клуб «Самбір»^[7], проте він особисто спростував цю інформацію^[8].

У квітні того ж року призначений головним тренером рівненського «Вереса»^[9], з яким пропрацював один рік, поступившись посадою головного тренера своєму помічнику Юрію Вірту^[10].

11 серпня 2017 року офіційно став головним тренером винниківського «Руху»^[11], з яким працював до листопада того ж року^[12][13].

22 листопада 2017 року очолив житомирське «Полісся».^[14]. Однак через три тижні співпраці контракт між тренером та клубом був розірваний, по причині того, що в угоді була опція: якщо Володимиру Івановичу буде запропонована робота за кордоном він зможе його розірвати^[15]. Цією командою став клуб казахстанської Прем'єр-ліги «Акжайик»^[16]. На початку січня 2019 року стало відомо, що тренер очолив «Гірник-спорт» із міста Горішні Плавні^[17].

9 вересня 2019 року за взаємною згодою контракт був розірваний^[18], а 10 вересня він очолив вищоліговий «Львів»^[19]. При Мазярі «Львів» в шести матчах здобув лише два очки, забивши всього один гол і посідав останнє місце в турнірній таблиці. В результаті цього вже 31 жовтня 2019 року тренер покинув клуб^[20].

У січні 2021 року Мазяр знову очолив «Акжайик»^[21].

Титули та досягнення

Як гравця

• Бронзовий призер чемпіонату України: 2000/01 (Дніпро)
• Бронзовий призер чемпіонату Азербайджану: 2008/09 (Сімург)
• Переможець Першої ліги чемпіонату України (2): 1998/99 (Динамо-2), 2003/04 (Закарпаття)

Як тренера

• Срібний призер Першої ліги України: 2014/15 (Сталь Кам'янське)
• Бронзовий призер Першої ліги України: 2016/17 (Верес)
• Срібний призер Другої ліги України (2): 2013/14 (Сталь Кам'янське), 2015/16 (Верес)

Джерела

• Паук О. Футбольний клуб «Львів» (сезон 2006/07). Календар-довідник. — Львів: ПП «КолВес», 2007. — С. 105