Макогонов Володимир Сергійович

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Макогонов.

Володимир Сергійович Макоѓонов (4 лютого 1939, Харків — 25 грудня 2015, Дніпропетровськ) — український театральний актор і режисер. Заслужений артист УРСР з 1975 року. Чоловік актриси Віри Макогонової.

Макогонов Володимир Сергійович
Народився	4 лютого 1939(1939-02-04)  Харків, Українська РСР, СРСР
Помер	25 грудня 2015(2015-12-25) (76 років)  Дніпропетровськ, Україна
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	актор театру, театральний режисер
Alma mater	Харківський державний інститут мистецтв ім. І. П. Котляревського (1965)
Вчителі	Чистякова Валентина Миколаївна і Літко Анатолій Якович
Заклад	Харківський театр юного глядача, Харківський академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка, Сумський національний академічний театр драми та музичної комедії імені Михайла Щепкіна, Харківський академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка і Дніпропетровський академічний обласний український молодіжний театр
У шлюбі з	Макогонова Віра Петрівна
Нагороди

Біографія

Народився 4 лютого 1939 року в місті Харкові (нині Україна). 1965 року закінчив Харківський інститут мистецтв, був учнем Валентини Чистякової, Анатолія Літка.

З 1964 року — артист Харківського театру юного глядача; у 1965—1968 роках — артист Харківського українського музично-драматичного театру імені Тараса Шев­ченка; у 1968—1969 роках — артист Сумського музично-драматичного театру імені Михайла Щепкіна; у 1969—1980 роках — артист Дніпропетровського українського театру юного глядача; у 1980—1982 роках — знову артист Харківського українського музично-драматичного театру імені Тараса Шев­ченка; у 1982—2013 роках — артист і режисер Дніпропетровського українського театру юного глядача/Дніпропетровського українського молодіжного театру. Помер у Дніпропетровську 25 грудня 2015 року.

Нагороди

Лауреат Сумської обласної премії імені Пилипа Рудя (1969 ) за виконання ролі Миколи Островського у виставі Сумського обласного драматичного театру імені М. Щепкіна «Дев’ята симфонія».

Творчество

Зіграв ролі

• Гирявий — «97» Миколи Куліша;
• Борис — «Доки сонце зійде, роса очі виїсть» Марка Кропивницького;
• Я. Картатий — «Собор» за Олесем Гончаром;
• Діжа — «Хто за, хто проти» Павла Загребельного;
• Запорожець — «Планета Сперанта» Олексія Коломійця;
• Юліус Фучик — «Репортаж» за Юліусом Фучиком;
• Андрій — «Тарас Бульба» Миколи Гоголя;
• Понтій Пілат — «Майстер і Маргарита» за Михайлом Булгаковим;
• Городулін — «На всякого мудреця доволі простоти» Олександра Островського;
• Віктор — «Варшавська мелодія» Леоніда Зоріна;
• Лоренцо — «Чума обом родинам вашим» Григорія Горіна;
• Степан Разін — «Я прийшов дати вам волю» за Василем Шукшиним;
• Людина з книгою — «До побачення, хлопчики!» Бориса Балтера;
• Ангел Д — «Божественна комедія» Ісидора Штока;
• Дон Алонсо — «З коханням не жартують» Педро Кальдерона;
• Рішельє — «Три мушкетери» за Алесандром Дюма;
• Цезоній — «Каліґула» Альбера Камю;
• Карл Моор — «Розбійники» Фрідріха Шиллера;
• Альфредо Аморозо — «Філумена Мартурано» Едуардо де Філіппо.

Поставив вистави

у театрі юного глядача/молодіжному театрі

• «Людина за бортом» Аркадія Школь­ника (1983);
• «Червона Ша­­­­почка» Євгена Шварца (1986);
• «Провін­ціалки» Ярослава Стельмаха (1987);
• «Чарівні обручки Альманзора» Тамари Габбе (1988);
• «Підступність і кохання» Фрідріха Шиллера (1989);
• «Дві Баби-Яги» Романа Сефа, Тетяни Ка­­реліної (1991);
• «Ай, та братець Кролик!» А. Арцишевського, В. Лимарєва (1992);
• «Ап-чхи! (Царівна-жаба)» Романа Сефа, Г. Еджибії (1994);
• «Лисиця, яка впала з неба» Нелі Шейко-Медведєвої (1994);
• «Синьйор Мяу» Г. Макарчука (1995);
• «Ку­­медна пригода» Карло Ґольдоні (1995);
• «Троє з Простоквашиного» Едуарда Успенського (1998);
• «Кохання Робін Гуда» Леоніда Філатова (2002);
• «Хто поїде в Канаду?» Т. Клебанської (2004);
• «Прин­­цеса і сажотрус» Леоніда Жуховицького (2006);
• «Веселий Роджер» Даміра Салім­­зянова (2007);
• «Солом'яний бичок і рок-група „Ко-за-чок“» Всеволода Нестайка (2012).

у театральному училищі/театрально-художньому коледжі

• «Шельменко-денщик» Григорія Квітки-Основ'яненка (1981);
• «Житейське море» Івана Карпенка-Карого (1996);
• «А світанки тут тихі» за Борисом Васильєвим (1996);
• «На всякого мудреця доволі простоти» Олександра Островського (1999);
• «Влада темряви» Льва Толстого (2002);
• «З коханням не жартують» Педро Каль­дерона (2010).

Література

• В. О. Мазур. Макогонов Володимир Сергійович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2017. — Т. 18 : Лт — Малицький. — 711 с. — ISBN 978-966-02-7999-5.