Максимов Василь Максимович

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Максимов.

Василь Максимович Макси́мов (29 січня 1844, Лопіно — 1 грудня 1911, Санкт-Петербург) — російський живописець, відомий картинами з життя простих людей; член Товариства пересувних художніх виставок з 1872 року; академік Петербурзької академії мистецтв з 1878 року.

Максимов Василь Максимович
Акварель роботи Івана Крамського. 1887.
Народження	17 (29) січня 1844  Лопіно, Новоладозький повітd, Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія
Смерть	18 листопада (1 грудня) 1911 (67 років)
	Санкт-Петербург, Російська імперія[1]
Поховання	Чернавіно
Країна	Російська імперія
Жанр	жанрове малярство
Навчання	Петербурзька академія мистецтв
Вчитель	Бруні Федір Антонович і Шамшин Петро Михайловичd
Діяльність	художник
Твори	Q17490858?
Роботи в колекції	Фінська національна галерея, Третьяковська галерея і Музей д'Орсе
Максимов Василь Максимович у Вікісховищі

Біографія

Народився 17 [29] січня 1844(18440129) року в селі Лопіному (нині Ленінградська область, Росія). Батько — Максим Терентійович, був державним селянином, мати — Анастасія Василівна — дочка дячка^[2].

Упродовж 1855—1862 років працював підмайстром і навчався в іконописній майстерні у монастирі в Санкт-Петербурзі. З 1863 по 1866 рік навчався в Петербурзькій академії мистецтв, був учнем Федора Бруні, Петра Шамшина. Протягом навчання у 1864 і 1865 роках отримав малі срібні медалі.

1866 року виїхав до Тверської губернії, де викладав живопис у маєтку Голенищева-Кутузова. Помер у Санкт-Петербурзі 18 листопада [1 грудня] 1911 року. Похований на цвинтарі в Чернавіному.

Творчість

Автор жанрових полотен, портретів, пейзажів у реалістичному стилі. Серед робіт:

• «Хвора дитина» (1864; золота медаль Академії мистецтв, 1865);
• «Бабусині казки» (1867);
• «Селянська хата» (1869);
• «Материнство» (1871);
• «Хлопчик-механік» (1871);
• «Прихід чаклуна на селянське весілля» (1875; Третьяковська галерея);
• «Родинний розподіл» (1876; Третьяковська галерея);
• «Бідна вечеря» (1879);
• «Хворий чоловік» (1881; Третьяковська галерея);
• «Позичка хліба» (1882);
• «Сліпий господар» (1884);
• «Усе в минулому» (1889; Третьяковська галерея);
• «Із дипломом» (1890);
• «Лиха свекруха» (1893);
• «Лісовий сторож» (1893; Одеський художній музей);
• «Пережив стару» (1896);
• «Єдиний учитель» (друга половина XIX століття; Херсонський художній музей^[3]);
• «Залом жита» (1903).

В 1871 році, перебуваючи у Києві, зробив замальовки прочан Києво-Печерської лаври.

За його проектом у 1912—1914 роках під керівництвом інженера-будівельника Володимира Леонтовича у формах української архітектури XVII—XVIII століть споруджено храм-пам'ятник на козацьких могилах під Берестечком^[4].

«Родинний розподіл»	«Хворий чоловік»	«Бабусині казки»	«Сліпий господар»	«Усе в минулому»

Брав участь у мистецьких виставках з 1871 року.

Окремі роботи художника зберігаються у Миколаївському художньому музеї, Третьяковській галереї у Москві, Державному російському музеї у Санкт-Петербурзі.