Маначинська волость

Маначинська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Старокостянтинівського повіту Волинської губернії з центром у селі Маначин.

Маначинська волость
Центр	Маначин
Площа	11 064 (1886)
Населення	7135 осіб (1886)
Густота	59 осіб / км²

Станом на 1886 рік складалася з 11 поселень, 9 сільських громад. Населення — 7135 осіб (3499 чоловічої статі та 3636 — жіночої), 830 дворових господарства^[1].

Земля волості

	Площа, десятин	У тому числі орної, дес.
Сільських громад	6067	4654
Приватної власності	4576	3638
Іншої власності	421	3133
Загалом	11064	8602

Поселення волості:

• Маначин — колишнє власницьке село за 80 верст від повітового міста, 1123 особи, 191 двір, православна церква, каплиця, училище, школа, поштова станція, постоялий будинок, 2 вітряних млини. За 15 верст — залізнична станція Війтівці.
• Війтівці (Писарівка) — колишнє власницьке село, 1331 особа, 165 дворів, православна церква, 2 школи, постоялий будинок, водяний і вітряний млини.
• Гарнишівка — колишнє власницьке село при безіменній річці, 708 осіб, 82 двори, школа, постоялий двір, постоялий будинок, водяний млин.
• Лозова — колишнє власницьке село, 790 осіб, 105 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний і вітряний млини, цегельний завод.
• Немиринці — колишнє власницьке село при річці Грабарка, 600 осіб, 83 двори, православна церква, школа, постоялий будинок, 3 вітряних млини.
• Порохня — колишнє власницьке село при річці Жабокрик, 742 особи, 76 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний млин.
• Федірки — колишнє власницьке село при річці Буг, 605 осіб, 75 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, 3 вітряних млини.
• Янушківці — колишнє державне село при річці Грабарка, 490 осіб, 68 дворів, школа й постоялий будинок.

У 1900-1913 роках складалася з 12 поселень, 11 сільських громад.

Станом на 1900 населення зросло до 11 670 осіб, 1720 дворових господарства, волосним старшиною був Микола Грабовський^[2].

Станом на 1913 населення зросло до 12 822 особи, 2259 дворових господарства, волосним старшиною був С. Маркевич^[3].

Джерела

• Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)