Андреа Мантенья

Андре́а Манте́нья (італ. Andrea Mantegna; близько 1431, Ізола-ді-Картуро, область Венето — 13 вересня 1506, Мантуя) — італійський художник і гравер епохи раннього Відродження.

Андреа Мантенья
Andrea Mantegna
При народженні	Андреа Мантенья
Народження	1431[1][2]  Isola Mantegnad, П'яццола-суль-Брента, Провінція Падуя, Венето, Італія[1][3]
Смерть	13 вересня 1506[4][1][…]
	Мантуя, Священна Римська імперія[5][6][1]
Поховання	Базиліка Сант Андреа[7]
Національність	італієць
Країна	Італія
Жанр	історичний живопис[6][8], сакральне мистецтво[6], алегорія[d][6][8], анімалістика[d][8], міфологічний живопис[8], портрет[8] і релігійний живописd[8]
Вчитель	Francesco Squarcioned
Діяльність	художник, гравер, ілюстратор рукописів, скульптор, рисувальник, художник-гравер, візуальний митець
Напрямок	Відродження
Покровитель	герцог Гонзага
Відомі учні	Gaspare da Padovad і Bernardino Mantegnad
Твори	Triumphs of Caesard, Saint Markd, Death of the Virgind, Dido[d], Мертвий Христос, Parnassusd, Camera degli Sposid[9], Camera picta, East Walld, Central panel of altarpiece of San Zenod, Saint Bernardinus among Angelsd і Saint Anthony and Saint Bernardino worshipping the Christogramd
У шлюбі з	Nicolosia Bellinid
Діти (6 )	Francesco Mantegnad, Ludovico Mantegnad і Bernardino Mantegnad
Родичі	Джентіле Белліні, Джованні Белліні і Якопо Белліні
Роботи в колекції	Музей Бойманса - ван Бенінгена, Штедель, Міннеаполіський інститут мистецтва, Музей Прадо, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Оклендська галерея мистецтвd, Музей Ґетті, Національна галерея Вікторії, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Національна галерея Канади, Музей мистецтва Метрополітен, Palazzo Ducale Mantuad, Palazzo San Sebastianod, Галерея Уффіці, Громадські музеї Падуїd, Museo antonianod, Civic Museum il Correggiod, Брера, Музей Жакмар-Андре, Берлінська картинна галерея, Державний музей мистецтв, Музей мистецтва Сан-Паулу, Пінакотека замку Сфорца, Чатсворт-хаус, Монреальський музей красних мистецтв, Pinacoteca Nazionaled, Національна галерея Ірландії, Академія Каррара, Музей Польді-Пеццолі, Національна галерея, Галерея Сабауда, Музей Каподімонте, Музей історії мистецтв, Галерея Академії (Венеція), Musée des Beaux-Arts de Toursd, Державні художні зібрання Дрездена, Музей мистецтв Кімбеллаd, музей Кастельвеккйо, Музей мистецтв Цинциннаті, Музей витончених мистецтв Парижаd, Музей Ізабелли Стюарт Гарднер, Michael C. Carlos Museumd[10], Національний музей образотворчих мистецтв, Клівлендський музей мистецтв, Галерея Уффіці[d], Нью-Йоркське історичне товариствоd, Bryan Gallery of Christian Artd, Палац Вайсенштайн, Picker Art Galleryd, Гемптон Корт, Лувр, Британський музей, Print Collectiond[11], Реннський музей образотворчого мистецтва, Ка' д'Оро, Villa Medicid, Центр Ґетті, Courtauld Galleryd, Musea Brugged[2], Camera degli Sposid, Базиліка Святого Зенона і Базиліка Святого Антонія
Андреа Мантенья у Вікісховищі

Біографічні відомості

Точних відомостей про день і рік народження великого художника не збережено. Вважається, що він народився близько 1431 року в містечку Ізола ді Картуро, що поблизу міста Венеція.У 1441 році хлопця всиновив художник Скварчоне. Франческо Скварчоне і був його першим вчителем, що навчив дитину латині і допоміг опанувати ремесло художника. У віднайдених документах за 1445 рік позначений вступ молодого Мантеньї в цех живописців міста Падуя, що давало право на фахове заняття живописом.

Щось не залагодилось і з Скварчоне, бо у 1440 якомусь році Мантенья через суд доводив свою незалежність від вітчима Скварчоне і почав працювати сам. Дослідники вважають, що на художню манеру молодого Мантеньї мав великий вплив художній стиль Донателло. У 1453 році Мантенья бере шлюб з дочкою художника з Венеції Якопо Белліні Ніколозе(Ніколозією). Ніколозе була рідною сестрою художників Джентіле і Джованні Белліні.Так він отримав невеличкі впливи від талановитих представників родини Белліні. У 1460 році його обирає придворним художником герцог Гонзага. За припущеннями, власний будинок Мантенья будував за власним проектом, виказавши хист і до архітектури.

Мантенья помер в місті Мантуя 13 вересня 1506 року.

Загальна характеристика стилю

Його мистецтво відрізняється строгою архітектонікою композиції, карбованістю форм, сильними ракурсами. Картини типу «Агонія в саду» (тобто Моління про чашу)1455 (Національна галерея, Лондон) відображають майстерність перспективи, драматичний стиль. Працював для маркіза Гонзаго в Мантуї, створив видатну серію фресок у палаці герцога в 1470-х і пізніше «Тріумф Цезаря». Його різцева гравюра характеризується чіткістю пластичної форми і м'яким штрихуванням.

• 
  Мантенья. «Стрітення»
• 
  Джованні Белліні. «Стрітення»

Мантенья портретист

• 
  Родина Гонзага .Фреска в Камері дельї Спозі. 1474 р. Мантуя
• 
  Родина Гонзага. Портрети
• 
  Родина Гонзага, Портрети

Країни світу, де зберігають твори Мантеньї

• Австрія
• Велика Британія
• Німеччина
• Іспанія
• Італія
• Франція
• США

Галерея

• 
  «Мадонна з немовлям», 1454 р.
• 
  «Св. Себастьян», 1455 — 1467 р.
• 
  «Юдита з відрубаною головою Олоферна»
• 
  Поліптих св. Луки, 1455; пінакотека Брера, Мілан
• 
  Христос в Гетсиманському саду, 1455) Національна галерея (Лондон).
• 
  «Мертвий Христос», бл.1500 р., Брера, Мілан
• 
  «Мадонна з немовлям і п'ятьма святими», бл. 1500 року, Галерея Сабауда, Турин.
• 
  Стрітення, Берлін
• 
  Самсон і Даліла (Мантенья), Національна галерея (Лондон)
• 
  Мадонна перемоги