Марк Лоуренс Оліфант

Сер Маркус Лоренс Елвін «Марк» Оліфант (англ. Sir Marcus Laurence Elwin «Mark» Oliphant; 8 жовтня 1901 — 14 липня 2000) — австралійський фізик-експериментатор, першовідкривач тритію. Дослідження та громадська діяльність Оліфанта у 1941—1945 роках відіграли ключову роль у розробці ядерної зброї США та Великої Британії.

Марк Лоуренс Оліфант
Народився	8 жовтня 1901(1901-10-08)[1][2]  Аделаїда, Австралія
Помер	14 липня 2000(2000-07-14)[1][2] (98 років)  Канберра, Австралія[3][4][5]
Місце проживання	Government Housed Hughes[d]
Країна	Австралія[6][7]  США[8][9][4]
Діяльність	фізик, губернатор, фізик-ядерник
Alma mater	Університет Аделаїди (1922) Кембриджський університет[10] Unley High Schoold
Галузь	фізика
Заклад	Бірмінгемський університет Австралійський національний університет Університет Аделаїди
Посада	губернатор Південної Австраліїd
Науковий керівник	Ернест Резерфорд[10]
Аспіранти, докторанти	Ernest William Tittertond Ian Stuart Falconerd[10] Darcy Walkerd[11]
Членство	Лондонське королівське товариство Академія наук Австралії
Партія	Австралійські демократи і Australia Partyd (1977)
Нагороди	медаль Г'юза (1943) медаль і премія Резерфорда (1946) медаль Фарадея (1948) Бейкерівська лекція (1955) James Cook Medald (1974) ANZAAS Medald (1979) Fellow of the Australian Academy of Technology and Engineeringd член Австралійської академії наукd (1953) Royal Society Bakerian Medald Живий національний скарб Австраліїd Matthew Flinders Medal and Lectured (1961) Honorary Fellow of the Royal Society Te Apārangid (1960)
Марк Лоуренс Оліфант у Вікісховищі

Наукові публікації стосуються ядерної фізики, електричних розрядів у газах, радіолокації, прискорювальної техніки, фізики високих енергій. У співпраці з Ернестом Резерфордом підтвердив справедливість закону взаємозв'язку маси й енергії для ядерних процесів. У 1934 році відкрив (разом із Резерфордом і німецьким фізико­хіміком П. Гартеком) ядра тритію і гелію-3. Передбачив реакцію злиття ядер дейтерію (термоядерний синтез).

У 1940 році створив (разом із британськими науковцями Дж. Рендаллом і Г. Бутом^[en]) перший промисловий зразок багаторезонансного магнетрона, що відіграв ключову роль у розвитку радіолокації у роки Другої світової війни.

Запропонував (1943) ідею використання кільцевого магніту для прискорення заряджених частинок; ця ідея лягла в основу роботи циклічного прискорювача, згодом названого синхротроном.