Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Мармус Василь Володимирович
український музикант, актор, військовослужбовець З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Василь Володимирович Мармус (позивний «Музикант»; 26 квітня 1992, м. Чортків, Україна — 11 вересня 2022, с. Оскіл, Харківська область, Україна[2]) — український музикант, актор, військовослужбовець, солдат 80 ОДШБр Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2023, посмертно), почесний громадянин міста Чорткова (2022, посмертно).

Син відомого українського дисидента, учасника «Росохацької групи» Володимира Мармуса[3][4].
Remove ads
Життєпис
Василь Мармус народився 26 квітня 1992 року в місті Чорткові, нині Чортківської громади Чортківського району Тернопільської области України[5].
Навчався в Чортківській музичній школі[6] та загальноосвітній школі № 5, закінчив Прикарпатський військово-спортивний ліцей-інтернат, інженерно-педагогічний факультет Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка[5][7].
Активний учасник Революції гідності[1].
З початком російського вторгнення в Україну 2022 року пішов на фронт добровольцем[8][9]. Служив у складі 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Збройних сил України. Загинув 11 вересня 2022 року в селі Осколі на Харківщині[5][10].
Похований 15 вересня 2022 року на Алеї Героїв Ягільницького цвинтаря м. Чорткова[11][12][13].
Залишилися батьки, дружина, донечка і брат[12].
Remove ads
Творчість
Грав на багатьох інструментах, зокрема, акордеоні, бандурі, губній гармоніці, неперевершено грав на тромбоні. Був учасником гурту «Октава», для якого написав різдвяну колядку «Свята ніч»[14]
Був членом Тернопільської кінокомісії (2021, мріяв створити філію в Чорткові). Зіграв роль енкаведиста в національному неігровому фільмі «Марія» (2021)[15][16].
У 2022 році перед вторгненням окупантів Василь присвятив батькові Володимирові пісню «Брати по неволі»[14].
Remove ads
Нагороди
- орден «За мужність» III ступеня (28 вересня 2023, посмертно) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку[17];
- почесний громадянин міста Чорткова (2022, посмертно) — за вірність військовій присязі, особисту мужність, самовідданість та героїзм, виявлені під час виконання бойових завдань на сході України, за вагомий внесок у забезпеченні суверенітету і територіальної цілісності України[18].
Вшанування пам'яті
Узагальнити
Перспектива
13 жовтня 2022 року відбувся вечір пам'яті Василя Мармуса в Центрі культурних послуг міста Чортків імені Катерини Рубчакової[19].
У червні 2023 року Чортківській мистецькій школі присвоєно його ім'я[6]. 4 вересня того ж року на фасаді навчального закладу відкрили барельєф Василю Мармусу, який створили митці з Києва — Ольга та Яків Біленки[20].
28 жовтня 2023 року під час шостого фестивалю кіно та дерев «Сад пам'яті» у селі Бережниці Верховинського району Василем Ханасом було посаджено іменний дуб на честь Василя Мармуса[21].
У жовтні 2023 року в Музеї шістдесятництва в Києві відкрилась виставка «Герої — діти героїв», про учасників українського руху опору проти радянського тоталітаризму 1970-х—1980-х років та їхніх дітей, які під час повномасштабної війни 2022—2023 років героїчно стали на захист України і віддали свої життя в боротьбі[22].
5 березня 2024 року зініційована петиція «Про присвоєння звання Героя України (посмертно) Мармусу Василю Володимировичу»[23].

26 грудня 2024 року в Тернополі відбулася прем'єра документального фільму режисерки Тетяни Скиби “Вони дивляться на нас з неба…”[24][25].
Remove ads
Примітки
Література
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads