Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Марракеш
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Марраке́ш (араб. مراكش, murrākush; бербер. ⵎⵕⵕⴰⴽⵛ, mṛṛakc) — адміністративний центр північно-західного регіону Марракеш-Сафі, четверте за величиною місто у Королівстві Марокко.[8] У місті проживає 928 850 осіб. Одне з чотирьох імперських міст Марокко. Чисельність міського населення регіону становить 1 938 016 осіб, (2014)[9].
Місто лежить біля підніжжя Атлаських гір. Як і багато міст Північної Африки і Близького Сходу, Марракеш має стару укріплену частину міста — квартал Медина, і сучасну частину — Гулеш. Марракеш — третє за важливістю місто Марокко після Касабланки й Рабату.
Remove ads
Назва
Можливе походження його назви від амазіг (берберського) слова mur (n) akush, що означає «Земля Богів». Корінь mur використовується наразі в берберській мові головним чином в жіночій формі tamurt. Той же самий корінь mur, як й у Мавританії (Mauritania), однак це твердження ще не здобуло офіційного визнання.
Ще кілька десятиліть тому Марокко було відоме як Королівство Марракеш у арабів, персів й європейців. Європейська назва Morocco, Marruecos, Maroc, Marokko безпосередньо походить від берберського слова Murakush. Місто зветься Marrakech французькою, Marrakech або Marrakesh англійською, Marrakesch німецькою й Marakeş турецькою мовою.
Remove ads
Історія
Узагальнити
Перспектива
Місто було засноване у 1062 році Юсуфом ібн Ташфіном, першим правителем династії Ель-Мурабітін. Впродовж століть воно служило столицею спочатку Альморавідів, а з 1147 року — Альмохадів, що прийшли їм на зміну. Золота доба Марракешу припадає на правління Якуб аль-Мансур (1184-99), який збудував мечеті Кутубія і Ель-Мансур. 70-метровий мінарет мечеті Кутубія досі залишається символом Марракешу.
В 1269, Марракеш перейшов під владу Марінідів, які перенесли столицю у Фес. У XVI столітті Саадити повернули йому столичні функції. 1524 року Марракеш захопив Мухаммад аш-Шейх.
У місті збереглися руїни палацу Ель-Баді та комплекс гробниць Саадитів. У 1912 Марракешем оволоділи сахарські повстанці на чолі з аль-Хібою, але місто було незабаром відвойовано французами і до 1956 воно входило до складу французького протекторату Марокко. Фактичне управління містом знаходилося в руках феодальної родини аль-Глауї, один з представників якого, (Тамі аль-Глауї), ініціював у 1953 повалення султана Мухаммеда V.
Марракеш зазнав значних руйнувань у результаті руйнівного землетрусу ввечері 8 вересня 2023 р.[11]
Remove ads
Цікавинки
Медина Марракешу, внесена в 1985 році до списку пам'ятників Світової спадщини, зветься «червоним містом» через рудуватий відтінок глинобитних будівель і укріплень. В серці Медини — майдан Джем аль-Фна. Тут можна побачити акробатів, казкарів, продавців води, танцюристів, музикантів. За старим містом простирається великий пальмовий гай. Марракеш славиться своїми садами та парками. Серед них слід визначити оливковий гай Менара і обнесені загорожею сади Агдал площею 405 га.
Транспорт
- Обслуговується аеропортом Марракеш-Менера
- Сполучене автомагістраллю з Касабланкою.
- Залізничне сполучення з Танжером, Касабланкою, Рабатом й Фесом, Оператор залізничних перевезень — ONCF.
Клімат
Узагальнити
Перспектива
Місто знаходиться у зоні, котра характеризується кліматом напівпустель. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 28.3 °C (83 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою 12.2 °С (54 °F).[12]
Remove ads
Фото галерея
Комплекс гробниць Саадитів
Мечеть Кутубія
Площа Джем аль-Фна вночі
Вигляд з пагорба
Міська ратуша
Міська брама Баб Агно
Джем аль-Фна у вечорі
Мур садів Агдал
Повітроплавство
Сади Менара
Аеропорт Марракеш-Менера
Примітки
Література
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads