Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Мартинець Олександр Васильович
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Олекса́ндр Васи́льович Мартине́ць (нар. 1 квітня 1932, Харків — пом. 24 червня 2008, Харків) — український графік. Член Національної спілки художників України (1966; голова секції графіки Харківської організації до 2008 року). Заслужений діяч мистецтв України з 1992 року.
Remove ads
Біографічні дані
Народився 1 квітня 1932 року в Харкові. 1961 року закінчив Харківський художній інститут (викладач Л. Чернов). З 1962 року викладав в ньому. У 2001–2008 роках — професор кафедри графіки.
Від 1962 року учасник обласних, всеукраїнських, зарубіжних художніх виставок.
Творчість
Основна галузь — станкова графіка (техніки: ліногравюра, офорт). Для його творчості притаманні узагальнені стилізовані форми, поєднання суворого стилю з романтичними імпровізаціями. Деякі роботи зберігаються у Харківському художньому музеї[1].
Роботи
- серії ліногравюр:
- «Сестри» (за творами Т. Г. Шевченка), «Дороги» (1964);
- «Наша сталь» (1965—1966);
- «Сліди людства» (1967);
- «Керч», «Червоні кіннотники» (1968);
- «Велика Вітчизняна війна 1941—45 рр.» (1969).
- серія «Пейзажі України»:
- «Перший сніг» (1985);
- «Жінка з козою» (1987);
- «Стара груша», «Соняшник», «Гурзуф» (1989—1994).
- офорти:
- «Боротьба» (1972);
- «Один із нас» (1974);
- «Птахи відлітають» (1994);
- цикл «Кримські пейзажі» (1974—2001).
Remove ads
Примітки
Література
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads