Мартин Зборовський

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Зборовський.

Марцін Зборо́вський гербу Яструбець (пол. Marcin Zborowski: 1492 — 1565) — польський шляхтич, військовий, державний діяч Королівства Яґеллонів.

Марцін Зборовський
Марцін Зборовський на картині Яна Матейка
Ім'я при народженні	Марцін Зборовський
Псевдо	Мартин Зборовський
Народився	1492(1492) Республіка Польща
Помер	25 лютого 1565(1565-02-25)
Підданство	Корона Польська
Національність	поляк
Посада	чашник великий коронний[1], Краківський каштелян, Позанські воєводи, Калиський воєводаd, посол Сейму Речі Посполитої[d], Калиський кашталянd, Малогоський старостаd, Одолановський старостаd, Бедзинський старостаd, Тлумацький старостаd, Шидловський старостаd і Стопницький старостаd
Конфесія	кальвініст
Рід	Зборовські
Батько	Анджей Зборовський
Мати	Ельжбета Шидловєцька
Брати, сестри	Петро Зборовськийd
У шлюбі з	Анна Конарська
Діти	Марцін, Пйотр, Ян, Анджей, Миколай, Самуель, Кшиштоф, Зофія, Анна, Катажина, Барбара, Ельжбета (Гальшка), Христина
Герб

Біографія

Син каштеляна жарновецького Анджея Зборовського і Ельжбети Шидловецької гербу Одровонж.

Під час литовсько-московської війни 1512—1522 років відзначився 1514 року у битві під Оршею. М. Зборовський був кальвіністом; одним із керівників екзекуційного руху (пол. Ruch egzekucyjny) середньої шляхти за обмеження прав магнатерії; рокошу (заколоту) шляхти 1537 року під Львовом, званого «кокошою війною». Через три роки його запідозрили в організації антикоролівської змови і заколоту (1540 р.).

В надії одружити свого сина з Гальшкою Острозькою взяв участь 1554 року у переслідуванні її та князя Дмитра Сангушка, якого було піймано у Яромержі неподалік Праги і вбито з наказу М. Зборовського (існувала надгробна епітафія на могилі Дмитра Сангушка).

Власник Чешибісів, де за його сприяння було зведено замок.

Був похований в Зборові, де йому було встановлено пам'ятний надгробок.

Посади

підчаший королівський; у 1540 р. був ротмістром на Поділлі; каштелян каліський 1543 р., краківський 1562 р.; воєвода каліський (1550—1558 рр.), познанський (1557—1561 рр.). Староста малогоський 1537 р., одолянувський,^[2] стопніцький, тлумацький, шидловський.^[3]

Шлюб, діти

У шлюбі (1525 р.) з Анною Конарською, донькою Станіслава Конарского гербу Абданк і Зофії з Лянцкоронських (1499—1575, рідна молодша сестра Предслава Лянцкоронського^[4]), народилось 12 дітей:

• Марцін (пом. 1559) — каштелян кшивінський
• Пйотр (пом. 1581) — воєвода сандомирський, краківський, староста тлумацький
• Ян (пом. 1605) — ротмістр, гетьман надвірний
• Анджей (1525—1598) — маршалок надвірний короля Генріха III Валуа
• Миколай (пом. 1585) — ротмістр, староста шидловецький
• Самуель (Самійло) (пом. 1584) — гетьман козаків, баніта
• Кшиштоф (р.н.н. — 1593) — підчаший коронний, радник імператора
• Зофія (пом. після 1563) — дружина Войцеха Львувського з Остроруга
• Анна — дружина барона Йогана Курзбаха та Яна Гостинського
• Катажина (пом. 1587) — дружина каштеляна сандомирського Ієроніма Оссолінського
• Барбара — дружина Станіслава Стадніцького
• Ельжбета (Гальшка) (пом. 1601) — дружина з 1559 року гетьмана Яна Амора Тарновського, після 1571 — Яна Дидуша
• Кристина (пом. 1588) — дружина віленського каштеляна Яна Ієронима Ходкевича