Гороховська Марія Кіндратівна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гороховський.

Марія Кіндратівна Гороховська (17 жовтня 1921, Євпаторія, РРФСР — 22 липня 2001, Тель-Авів, Ізраїль) — радяньська гімнастка єврейського походження, дворазова олімпійська чемпіонка. Володарка двох золотих та п'яти срібних олімпійських медалей. На Літніх Олімпійських іграх 1952 року вона виборола сім олімпійських медалей, що є найбільшою кількістю нагород, здобутих будь-якою спортсменкою впродовж однієї олімпіади^[2].

Гороховська Марія Кіндратівна
Загальна інформація
Громадянство	СРСР  Ізраїль
Народження	17 жовтня 1921(1921-10-17)[1]  Євпаторія, Таврійська губернія, Російська СФРР[1]
Смерть	22 липня 2001(2001-07-22) (79 років)  Тель-Авів, Ізраїль
Спорт
Вид спорту	спортивна гімнастика
Нагороди
Гороховська Марія Кіндратівна у Вікісховищі

Олімпійські медалі
Спортивна гімнастика
Представник СРСР
Золото	Гельсінкі 1952	Командний залік
Золото	Гельсінкі 1952	Абсолютний залік
Срібло	Гельсінкі 1952	Командні вправи з предметом
Срібло	Гельсінкі 1952	Опорний стрибок
Срібло	Гельсінкі 1952	Різновисокі бруси
Срібло	Гельсінкі 1952	Колода
Срібло	Гельсінкі 1952	Вільні вправи
Чемпіонати світу
Золото	Рим 1954	Командний залік
Бронза	Рим 1954	Вільні вправи

Біографія

Закінчила Феодосійський технікум фізкультури.^[3]

У 1941 р. поїхала до Ленінграду, маючи намір продовжити навчання у Ленінградському державному інституті фізичної культури ім. П. Ф. Лесгафта. Після початку блокади Ленінграда працювала в шпиталі, потім була евакуйована до Казахстану. Після закінчення німецько-радянської війни повернулася до Ленінграду, де закінчила ЛГІФК. Підчас навчання тренувалася в Ленінграді на кафедрі інституту, виступала за спортивний клуб «Буревісник».^[3]

В 1948 році вона вперше виграла чемпіонат СРСР (у вправах на колоді), виступаючи за харківський клуб «Будівельник».

У 1950 р. переїхала до Харкова, де до 1954 року виступала за спортивне товариство «Будівельник». Навчалася у Харківському педагогічному інституті.

Олімпіада 1952 року була першою, в якій брали участь радянські спортсмени. Вони домінували в змаганнях з гімнастики. У змаганнях на всіх чотирьох індивідуальних снарядах Гороховська була другою, що дало їй золоту медаль в абсолютній першості попереду Ніни Бочарової. Крім того вона виграла золоті медалі в складі команди.

Виступивши ще на чемпіонаті світу в 1954 році, Гороховська завершила кар'єру спортсменки, ставши суддею на гімнастичних змаганнях.

Після закінчення спортивної кар'єри поїхала в Євпаторію і працювала дитячим тренером, а також викладала в Євпаторійському технікумі фізкультури.^[3]

У 1990 р. емігрувала до Ізраїлю. У 1991 році її зарахували в Міжнародний єврейський спортивний зал Слави. Продовжувала тренувати дітей до своєї смерті в 2001 році.^[3]

13 грудня 2019 р. відкрито меморіальну дошку Гороховській на фасаді будівлі по вул. Алчевських, 43 у Харкові, де раніше знаходився спортклуб «Будівельник» (автор — скульптор Олександр Рідний).^[3]

Література

• Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.

Посилання

• Повний список результатів на гімнастичному форумі [Архівовано 27 липня 2011 у Wayback Machine.]