Марія Клевська

Не плутати з Марію-Елеонорою Клевською.

Марі́я Кле́вська, графиня де Бофор^[ru] (фр. Maria di Clèves, 1553 — 30 жовтня 1574, Париж, Французьке королівство) — перша дружина другого принца Конде^[ru]. За деякими відомостями, з нею мав намір одружитися король Генріх III.

Марія Клевська фр. Marie de Clèves
Народження:	1553[1]
Смерть:	30 жовтня 1574(1574-10-30)  Париж, Французьке королівство
Причина смерті:	післяпологові ускладнення
Країна:	Франція
Рід:	Ламаркиd
Батько:	Francis I, Duke of Neversd[2]
Мати:	Маргарита Вандомська[2]
Шлюб:	Henri, Prince of Condéd
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Марія була молодшою дочкою Франциска Клевського^[ru], герцога Неверського, і Маргарити де Бурбон, сестри Антуана де Бурбона, герцога де Вандома. Генріх Наваррський і принц Конде доводилися їй, таким чином, двоюрідними братами. Старші її сестри, Генрієтта і Катерина, були одружені з Лодовіко Гонзагою^[ru] і Генріхом де Гізом, відповідно.

Замок Бланді, де Марія вінчалася з принцом Конде

По смерті батька в дев'ять років Марію виховувала тітка, королева Жанна Наваррська, в дусі кальвінізму. Навесні 1572 року її представлено до королівського двору, де вона вперше зустріла своїх старших сестер. Марія, відома красою (Брантом^[ru] називав принцесу Конде та її сестер «трьома граціями»), привернула увагу молодого Генріха, герцога Анжуйського, майбутнього короля Франції.

Тим часом родичі призначили в чоловіки Марії її двоюрідного брата, Генріха де Бурбона^[ru], принца де Конде. Шлюбна церемонія за кальвіністським обрядом відбулася 10 серпня 1572 року у замку Бланді^[fr]. Після Варфоломіївської ночі подружжя мусило прийняти католицтво і повторити церемонію одруження вже за католицьким обрядом. Коли принц Конде навесні 1574 року втік із Парижа до Німеччини, де знову прийняв протестантизм, Марія залишилася при дворі.

Повернувшись із Польщі і вступивши на престол, Генріх III сподівався розірвати шлюб Марії з принцом Конде і одружитися з нею. Однак незабаром Марія померла від післяпологових ускладнень. Оскільки прихильність короля до Марії не була ні для кого секретом, ніхто не насмілювався повідомити йому про смерть принцеси. Записку з повідомленням поклали в пачку щоденної кореспонденції короля. Прочитавши її, Генріх знепритомнів, і його приводили до тями чверть години. Після тижня істерик^[3], король впав у меланхолію, одягався в траур, усамітнювався в каплиці по кілька разів на день і часто здійснював паломництва.

Діти

• Катерина (1574—1595), Маркіза д'Іль

Предки