Маслов Валерій Павлович

Валерій Павлович Маслов (28 квітня 1940, Усть-Большерецький район, Хабаровский край, РРФСР, СРСР — 27 липня 2017, Москва, Росія) — радянський спортсмен. Восьмиразовий чемпіон світу із хокею з м'ячем. Заслужений майстер спорту.

Валерій Маслов
Особові дані
Народження	28 квітня 1940(1940-04-28) Хабаровський край, СРСР
Смерть	27 липня 2017(2017-07-27) (77 років) Москва, Росія
Зріст	172 см
Позиція	нападник (хокей з м'ячем) півзахисник (футбол)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1959–1961 «Труд» (Калінінград)[ru] 40 (25) 1961–1979 «Динамо» (Москва) 350 (246) Футбол 1961–1971 «Динамо» (Москва) 319 (50) 1971–1972 «Динамо» (Махачкала)  ? (4) 1973–1975 «Динамо» (Вологда)  ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1961–1977 СРСР (хокей з м'ячем) 75 (41) 1964–1967 СРСР (футбол) 8 (2)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 1987–1989 «Юність» (Омськ) 1992–1997 «Будівельник» (Сиктивкар) 1998–2000 «Агрохім» (Березняки) Футбол 1983 «Спартак» (Орджонікідзе)
Звання, нагороди
Звання	Заслужений майстер спорту СРСР
Нагороди	Медаль «За трудову доблесть» Орден Пошани
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Маслов.

Життєпис

Народився в родині військового. Того часу Маслови мешкали у військовому містечку, що розташовувалося в Усть-Большерецькому районі Хабаровського краю. Виступав за юнацькі спортивні команди:

з 1952 — «Фрезер» (Перово, Московська область)^[1];

з 1954 — «Крила Рад» (Жуковський, Московська область);

з 1956 — ФШМ (Москва)^[2];

з 1958 — «Труд» (Калінінград, Московська область).

Перші тренери — Марк Семенович Левін і Михайло Іванович Мухортов. Одним з партнерів у хокейній команді «Фрезер» був Едуард Стрельцов^[3].

З 1959 року виступав за хокейну команду «Труд» (Калінінград). У першому чемпіонаті підмосковна команда стала сьомою, а в наступній першості — четвертою (відразу після грандів: «Динамо» (Москва), СКА (Свердловськ)^[ru] і ЦСКА). В обох сезонах ставав кращим бомбардиром клубу (11 і 18 голів). Найбільш відомим одноклубником був Віталій Данилов (п'ятиразовий чемпіон світу). Також виступав за футбольну команду клубу, що брала участь у змаганнях другого дивізіону^[4].

Улітку 1961 року перейшов до хокейної команди московського «Динамо», але перші офіційні матчі провів на футбольних полях. У 40-50 роках багато спортсменів виступали впродовж усього року (Всеволод Бобров, Василь Трофімов Михайло Бичков та інші). У 60-х роках, останнім з таких універсалів, був Валерій Маслов. Протягом всієї ігрової кар'єри його найкращими рисами були витривалість і працездатність. Майже в кожному матчі було до снаги грати на високому рівні від першої до останньої хвилини. Більших успіхів досяг у хокеї з м'ячем: восьмиразовий чемпіон світу, десятиразовий чемпіон СРСР, триразовий володар Кубка європейських чемпіонів. Визнавався найкращим нападником чемпіонату світу (1973) і Радянського Союзу (1970, 1973). Тринадцять разів обирався до списку найкращих хокеїстів сезону в СРСР (1960—1964, 1968, 1970, 1972, 1974—1978). Був капітаном збірної СРСР.

Більшість часу у збірній і московському «Динамо» грав під керівництвом Василя Трофімова. Нагороджений медаллю «За трудову доблесть» (30.05.1969) і пам'ятною медаллю міжнародної федерації «За видатні здобутки у розвитку хокею з м'ячем» (1976). 1960 року виконав норматив майстра спорту. 1965 став спочатку майстром спорту міжнародного класу, а після третьої перемоги на чемпіонаті світу — заслуженим майстром спорту.

У футбольній команді виступав під керівництвом Олександра Пономарьова, В'ячеслава Соловйова і Костянтина Бєскова. Чемпіон СРСР 1963 року і дворазовий володар кубка. У вищій лізі провів 319 ігор, 50 голів. Другий показник у команді за кількістю проведених матчів, на сім більше у Льва Яшина. До списку «33 кращих футболістів» країни обирався шість разів (1963, 1964, 1965, 1967, 1968, 1970). Найкращі стосунки у команді були з Віктором Анічкіним і Ігорем Численком. У збірній грав епізодично: у 1964 і 1967 роках провів вісім офіційних матчів. Головним чином, на це вплинула тогочасна система гри з двома півзахисниками (4+2+4). Основними хавбеками команди Радянського Союзу у 60-ті були «торпедівець» Валерій Воронін і киянин Йожеф Сабо.

Існує думка, що Валерій Маслов був капітаном і збірної СРСР з футболу. Однак, ця інформації не підтверджується на сайтах «Збірна Росії по футболу» і «Європейський футбол»: 1964 року капітаном був Валентин Іванов, а 1967 — Альберт Шестерньов і Йожеф Сабо (1 матч).

По завершенні ігрової кар'єри займався тренерською діяльністю.

Помер 27 липня 2017 року після тривалої хвороби в Москві. Похований на Троєкурівському цвинтарі^[5][6].

Статистика

Хокей з м'ячем

• Чемпіон світу (8): 1961, 1963, 1965, 1967, 1971, 1973, 1975, 1977
• Чемпіон СРСР (10): 1963, 1964, 1965, 1967, 1970, 1972, 1973, 1975, 1976, 1978
• Срібний призер (5): 1966, 1968, 1971, 1974, 1977
• Бронзовий призер (1): 1962
• Володар Кубка європейський чемпіонів (3): 1976, 1977, 1979

Сезон	Команда	Ігри	Голи
1960	«Труд»		11
1961	«Труд»		18
1962	«Динамо»	8	4
1963	«Динамо»	13	6
1964	«Динамо»	18	17
1965	«Динамо»	15	14
1966	«Динамо»	18	13
1967	«Динамо»	21	18
1968	«Динамо»	15	10
1969	«Динамо»	5	1
1970	«Динамо»	28	37
1971	«Динамо»	19	8
1972	«Динамо»	25	14
1973	«Динамо»	24	19
1974	«Динамо»	26	22
1975	«Динамо»	24	16
1976	«Динамо»	23	14
1977	«Динамо»	24	15
1978	«Динамо»	23	9
1979	«Динамо»	23	6
Всього			271

Футбол

• Чемпіон СРСР (1): 1963
• Срібний призер (3): 1962, 1967, 1970
• Володар Кубка СРСР (2): 1967, 1970

№	Дата	Господарі	Рахунок	Гості	Голи	Примітки
1	20.05.1964	СРСР	1-0	Уругвай	Мудрик
2	11.10.1964	Австрія	1-0	СРСР	Глехнер[en]
3	30.08.1967	СРСР	2-0	Фінляндія	Хурцилава, Численко	відбір до чемпіонату Європи
4	06.09.1967	Фінляндія	2-5	СРСР	Пелтонен, Сюряваара[en] — Сабо (2), Маслов, Банішевський, Малофєєв	відбір до чемпіонату Європи
5	01.10.1967	СРСР	2-2	Швейцарія	Блаттлер, Перро  — Хурцилава, Пфіртер (автогол)
6	08.10.1967	Болгарія	1-2	СРСР	Дерменджієв — Стрельцов, Банішевський
7	15.10.1967	Австрія	1-0	СРСР	Гройсам	відбір до чемпіонату Європи
8	29.11.1967	Нідерланди	3-1	СРСР	Вері (2), Ромейн — Маслов
Олімпійська збірна
1	22.07.1963	СРСР	7-0	Фінляндія	Серебряніков (2), Казаков (2), Матвєєв (2), Біба
2	01.08.1963	Фінляндія	0-4	СРСР	Серебряніков, Біба, Казаков, Матвєєв
3	07.06.1964	СРСР	1-1	НДР	Копаєв — Кляймінгер
Кубок володарів кубків
1	15.09.1971	«Олімпіакос»	0-2	«Динамо» М	Козлов, Гребнєв
2	30.09.1971	«Динамо» М	1-2	«Олімпіакос»	Сабо — Тріантафулос, Гаїтатзіс

Статистика клубних виступів:

Сезон	Клуб	Ліга	Чемпіонат		Кубок		Інші турніри			Разом
			Ігри	Голи	Ігри	Голи	Т	Ігри	Голи	Ігри	Голи
1961	«Динамо» (Москва)	Д-1	11	3						11	3
1962	«Динамо» (Москва)	Д-1	27	3	3	1				30	4
1963	«Динамо» (Москва)	Д-1	38	3	4	0				42	3
1964	«Динамо» (Москва)	Д-1	32	2	5	1				37	3
1965	«Динамо» (Москва)	Д-1	30	7	1	0				31	7
1966	«Динамо» (Москва)	Д-1	30	8	2	0				32	8
1967	«Динамо» (Москва)	Д-1	29	5	6	2	Пр.	2	0	37	7
1968	«Динамо» (Москва)	Д-1	38	5	2	0	Пр.	5	0	45	5
1969	«Динамо» (Москва)	Д-1	32	8	1	0				33	8
1970	«Динамо» (Москва)	Д-1	34	6	6	0				40	6
1971	«Динамо» (Москва)	Д-1	18	0			КК	2	0	20	0
Всього			319	50	30	4		9	0	358	54

Тренерська діяльність

Роки	Вид спорту	Команда	Посада	Примітки
1981–1982	футбол	«Спартак» (Орджонікідзе)	тренер
1983	футбол	«Спартак» (Орджонікідзе)	головний тренер
1986–1987	футбол	«Локомотив» (Москва)	селекціонер
1987–1989	хокей з м'ячем	«Юність» (Омськ)	головний тренер
1989–1990	футбол	«Сокіл» (Саратов)	тренер
1990–1992	хокей з м'ячем	«Юність» (Омськ)	тренер-консультант
1992–1997	хокей з м'ячем	«Будівельник» (Сиктивкар)	головний тренер
1993–1996	хокей з м'ячем	РОсія (юніори)	головний тренер
1998–2000	хокей з м'ячем	«Агрохім» (Березняки)	головний тренер
2004	футбол	«Титан» (Москва)	головний тренер
2005–2011	футбол	«Локомотив» (Москва)	селекціонер

Досягнення

• 1993 — «Будівельник» (Сиктивкар) став срібним призером першого чемпіонату Росії;
• 1994 — юніорська збірна Росії стала чемпіоном світу;
• 1994 — відзначений званням «Заслужений тренер Росії»;
• 1998 — нагороджений орденом Пошани.