Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Список 33 найкращих футболістів сезону в СРСР
стаття-список у проєкті Вікімедіа З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Список найкращих футболістів сезону в СРСР складався за підсумками футбольного сезону (чемпіонату) в СРСР із 1926 року нерегулярно, а з 1948 року — щорічно (крім 1954 року). З 1930 року список являв собою (за винятком 1938, 1953 й 1967 років) три символічних склади з футболістів (№ 1, № 2 й № 3), розподілених по ігрових позиціях з урахуванням розстановки гравців, прийнятої в ті роки.
У 1988 році вийшов довідник-календар «Зірки радянського футболу, 1918—1987» під авторством ленінградського історика футболу Ю. С. Лукашина. Як у ньому сказано, «ще на початку 60-х років в автора виникла ідея скласти подібні списки 33 найкращих за всі роки радянського футболу, тобто за відсутній період (1918—1932, 1934—1937, 1949, 1952—1955). Аналізувалися оцінки в спортивній пресі того часу, були опитані багато хто з учасників й очевидців подій на футбольних полях — футболісти, тренери, журналісти.» Ці ретроспективні списки й наведені у виданні.
Remove ads
Історія створення
Узагальнити
Перспектива
У 1926 році список був опублікований редакцією газети «Червоний спорт» 31 жовтня[1] за результатами опитування 545 читачів напередодні матчів, що передбачалися, збірної СРСР із командами Швеції й Туреччини. Список був складений за прийнятою в той час схемою 1+2+3+5: воротарі — М. Соколов (Л) — 524 голос, а також Савинцев (Л) — 7, Леонов (М) — 4; захисники — Єжов (Л) — 351, Пчеликов (М) — 319, а також В. Лапшин (М) — 189; півзахисники — Батирьов (Л) — 388, Селін (М) — 402, Привалов (Х) — 473, а також П. Філіппов (Л) — 219, Нікішин (М) — 124; нападаючі — П. Григор'єв (Л) — 334, М. Бутусов (Л) — 511, Ісаков (М) — 467, Канунніков (М) — 326, Прокоф'єв (М) — 220, а також Штрауб (О) — 173, Шпаковський (Х) — 202, Холін (М) — 121; див. скорочення1).
Потім редакція журналу «Фізкультура й спорт» за підсумками сезонів 1928 й 1930 років[2] визначила відповідно 44 й 33 найкращих футболістів СРСР. Уперше офіційний список був затверджений (ВРФК при РНК СРСР) за підсумками сезону 1933 року. Надалі список складали виконавчі органи Секції й Федерації футболу СРСР.
У 1938 році за підсумками чемпіонату країни серед команд спортивних товариств і відомств був складений і затверджений Секцією футболу СРСР список «55 найкращих футболістів країни», у нього ввійшли по п'ять представників на кожній позиції. Наступний список найкращих футболістів СРСР був затверджений у 1948 році й складався з 33 гравців, після чого списки «33 найкращих футболістів СРСР» вчасно публікувалися в пресі за підсумками сезонів 1948, 1950, 1956, 1957, 1959—1991 років. Списки 1949, 1951, 1952, 1955, 1958 років були складені тренерською радою, але не затверджувалися президією Секції футболу СРСР[3]. У 1953 році був затверджений, але не опублікований список найсильніших і перспективних гравців СРСР за підсумками сезону 1953 року. У список, що був виявлений Акселем Вартаняном[ru] у Державному архіві Російської Федерації, увійшло тільки 25 футболістів, причому на позиції правого півзахисника значилося 4 гравці[4]. У 1954 році список не складався. У 1967 році список складений по ланках і за абеткою (без нумерації)[5].
У довоєнні списки ввійшли 122 гравці. З 1948 року в 42 списки «33-х найкращих» були включені 494 гравці (на 1386 позицій), що представляли 29 клубів. Найчастіше включалися гравці київського «Динамо» (253 рази) і московського «Спартака» (226). Рекордсменами серед футболістів є Лев Яшин і Олег Блохін — вони 16 і 15 разів входили у список найкращих.
15 футболістів (С. Горлукович, І. Добровольський, А. Кобелєв, С. Колотовкін, Ю. Никифоров, Дм. Попов, А. Пятницкий, Д. Радченко, Р. Рахімов, О. Тетрадзе, С. Фокін, Д. Харін, А. Чернишов, С. Черчесов, В. Шмаров) включалися згодом і в списки 33 найкращих футболістів чемпіонатів Росії.
Remove ads
Таблиці
Узагальнити
Перспектива
Найкращі гравці сезону в 1928, 1930, 1933 й 1938 роках
1Скорочення, що використані вище:
- Дн — Дніпропетровськ
- ДО — «Динамо» (Одеса); тепер «Чорноморець»
- І — Іваново
- К — Київ
- КРМ — «Крила Рад» (Москва)
- Л — Ленінград
- М — Москва
- ММ — «Металург» (Москва); тепер «Серп і Молот»
- Мик — Миколаїв
- О — Одеса
- Р — Ростов-на-Дону
- СтМ — «Сталінець» (Москва)
- Стх — «Стахановець» (Сталіно); тепер «Шахтар» Донецьк
- Х — Харків
- Е — «Електрик» (Ленінград).
33 найкращі гравці сезону з 1948 року
Таблиця за клубами
Не враховано 1926, 1928, 1930, 1933, 1938 і 1953 роки
Гравці-рекордсмени
Список гравців, що найбільше число разів входили у списки 33-х найкращих футболістів сезону в СРСР.
Родичі й однофамільці
Серед найкращих футболістів СРСР, що потрапили в списки
- Амбарцумян: В'ячеслав (1961, 1968) і Григорій (1961)
- Артем'єви: батько Сергій (1938) і син Віталій (1955, 1956, 1959)
- Бєляєви: Володимир (1957, 1958) і Юрій (1956)
- Бережні: Олександр (1977, 1978) і Віктор (1938)
- Блінкови: брати Володимир (1928) і Костянтин (1928) і син Костянтина — Всеволод (1948, 1949)
- Голубєви: Віталій (1952) і Володимир (1976, 1977)
- Григор'єви: Петро (1926, 1928, 1930) і Тарас (1928)
- Дементьєви: брати Микола (1938, 1948-1950) і Петро (1933)
- Іванови: Олександр (1951-1953), Вадим (1968, 1969), Валентин (1953, 1955-1965), Г. (1928), Леонід (1949-1953), Петро (1949) і Сергій (1928, 1930, 1933)
- Ільїни: Анатолій Олексійович (1952, 1953), Анатолій Михайлович (1952, 1953, 1955-1959), Володимир (1954), Микола (1938) і Сергій (1930, 1933, 1938)
- Кисельови: Микола (1968-1971) і Петро (1938)
- Корнєєви: Олексій (1963, 1964) і Ігор (1991)
- Корнілови: А. (1928, 1930), Володимир (1952) і Павло (1938)
- Кузнецови: Борис Дмитрович (1953, 1955-1959), Борис Ярославович (1985, 1986), Віктор Васильович (1972, 1974), Віктор Михайлович (1983, 1984), Дмитро (1990, 1991), Євген (1988, 1989), Олег (1985-1990) і Юрій (1955, 1959)
- Лапшини: Олексій (1933, 1938) і Василь (1926)
- Ларіонови: Аркадій (1953) і Микола (1983-1985)
- Макарови: Олексій (1928) і Олег (1955)
- Маслови: Валерій (1963-1965, 1967, 1968, 1970) і Віктор (1938)
- Петрови: Олександр Сергійович (1948), Олександр Трохимович (1950, 1951, 1955-1957) і Володимир (1960)
- Пономарьов: Олександр (1948, 1949, 1951), а також батько Олексій (1938) і син Володимир (1963-1966)
- Попови: Дмитро (1991) і Павло (1930)
- Родіни: Михайло (1949) і Олег (1979)
- Родіонови: Анатолій (1955), Микола (1938) і Сергій (1981-1987, 1989)
- Савичеви: близнюки Микола (1988, 1990) і Юрій (1986-1988)
- Семенови: Віктор (1938), В'ячеслав (1972) і П. (1928)
- Сергєєви: Олег В'ячеславович (1991) і Олег Сергійович (1960)
- Січінава: Борис (1964) і Георгій (1961, 1962, 1964, 1966)
- Смирнови: Василь (1933), Володимир (1970), Георгій (1960) і Юрій (1972)
- Соколови: Олександр (1950, 1958, 1959), Олексій (1938), Василь (1938, 1950) і Микола (1926, 1928, 1930)
- Соловйови: В'ячеслав (1948, 1951), Леонід (1948, 1949) і Сергій (1948, 1950)
- Старостіни: брати Олександр (1928, 1930, 1933), Андрій (1930, 1933, 1938) і Микола (1928, 1930, 1933)
- Степанови: Олексій (1984) і Володимир (1938)
- Тищенки: Вадим (1987, 1989), Микола (1952, 1953, 1956) і Петро (1952)
- Федорови: Олександр (1938) і Володимир (1974, 1976)
- Федотови: батько Григорій (1938, 1948) і син Володимир (1964, 1970-1973)
- Філіппови: Іван (1928, 1930) і Петро (1926, 1928)
- Фоміни: Віктор Семенович (1952) і Віктор Трохимович (1950, 1957), а також брати Володимир (1928, 1930), Костянтин (1928, 1930, 1933) і Микола (1930, 1933)
- Чанови: брати Віктор (1980-1982, 1986, 1988, 1989) і В'ячеслав (1981-1983)
- Шалімови: Геннадій (1970) і Ігор (1989-1991)
Remove ads
Примітки
Див. також
Джерела
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads