Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Запас
матеріальні активи компанії, котрі утримуються для продажу в ході звичайної діяльності або використовуються у виробництві товарів і посл З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Запаси — це продукція виробничо-технічного призначення, споживчі й інші товари, що перебувають на різних стадіях виробництва й обігу, та очікують вступу в процес виробничого або особистого споживання. Запаси складають значну частку оборотних активів на підприємствах.
Норма запасу — мінімальна кількість матеріальних ресурсів, що забезпечує безперервність виробництва й обігу.
Показники запасу в економіці — показники матеріальних або грошових залишків, які можна виміряти на певний момент часу. Слід відрізняти від показників потоку, які вимірюються як обсяг матеріалів або грошей за період часу.
Remove ads
Класифікація запасів
Узагальнити
Перспектива
З погляду логістики запаси поділяють на товарні й виробничі[1]:
- Виробничі запаси — частина сукупних запасів, призначених для виробничого споживання.
- До виробничих запасів відносять сировину, матеріали, що надійшли до споживачів, але ще не використані й не піддані переробці.
- Товарні запаси — частина сукупних запасів, що перебуває на підприємствах-виробниках у вигляді готової продукції й у каналах сфери обігу (запаси у дорозі та запаси на підприємствах торгівлі).
- Товарні запаси поділяють на запаси засобів виробництва й запаси предметів споживання.
За функціями запаси підрозділяють на такі види[джерело?]:
- поточні (циклічні) запаси, створюються протягом середньостатистичного виробничого періоду, або запаси обсягом в одну партію;
- резервні (страхові, буферні) запаси — запаси для компенсації випадкових коливань попиту або пропозиції, а також спекулятивні запаси, створені на випадок очікуваних змін попиту або пропозиції;
- автономні запаси, створені для здійснення діяльності в кожному зі сполучних пунктів процесу з відносною незалежністю один від одного.
За місцем розміщення поділяють на такі види[джерело?]:
- складські запаси — запаси розміщені на складах
- перехідні (технологічні, транзитні) запаси: рухаються з однієї частини логістичної системи в іншу
Remove ads
Мета створення запасів
- забезпечення й підтримка належного обслуговування клієнтів;
- вирівнювання потоку товарів;
- забезпечення захисту від невизначеності попиту та пропозиції;
- розумне використання людей та устаткування;
- можливість економії при закупівлі більшими партіями.
Методи управління запасами
За підходами до управління запаси поділяють на два види[джерело?]:
- запаси незалежного попиту;
- запаси залежного попиту.
Для кожного з них розроблені алгоритми управління товарними запасами. Існує понад сімдесят описаних алгоритмів планування запасів. Кожен з них має багато видозмін[джерело?].
- Для запасів незалежного попиту
Найкраще підходять такі методи[джерело?]:
1. Прості системи:
- однобункерна;
- двобункерна;
Система необов'язкового поповнення
2. Системи постійної (багаторазової) дії: а) Моделі фіксованого розміру партії:
- Економічний розмір замовлення;
- Виробничий розмір замовлення;
- Кількісних дисконтів
б) Моделі фіксованого періоду
3. Системи одноразової дії (модель «продавця газет»)
- Для запасів залежного попиту
Застосовують складніші в описанні, але простіші в дії моделі: «планування потреби в матеріалах» (англ. Material Requirements Planning, MRP) або «планування ресурсів виробництва» (англ. Manufacturing resource planning), зокрема, метод MRP II, а також модель «якраз вчасно» (англ. Just-in-Time, JIT).
Облік запасів
За міжнародними стандартами звітності запаси належать до оборотних активів. Порядок обліку запасів визначається МСБО 2 «Запаси».
Українське положення (стандарт) бухгалтерського обліку П(С)БО 9 «Запаси» визначає, що первісна оцінка запасів здійснюється за первісною вартістю (собівартістю).
На визначену дату запаси оцінюють за меншою з двох величин: або первісною вартістю або чистою вартістю реалізації[2].
При відпуску запасів у виробництво, з виробництва у продаж та іншому вибутті їх оцінка може здійснюється за одним з таких методів[2]:
- ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;
- середньозваженої собівартості;
- собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);
- нормативних затрат;
- ціни продажу.
Для всіх запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, має застосовуватися тільки один із методів[2]. Вибраний метод зазначається в наказі про облікову політику[3].
Remove ads
Див. також
Джерела
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads