Матуляк Геннадій Васильович

Геннадій Васильович Матуляк (29 квітня 1977, с. Мартинівське Вознесенського району Миколаївської області — 25 лютого 2022, с. Глібівка Вишгородського району Київської області) — український військовик, полковник^{[джерело?]}, командир першої авіаційної ескадрильї 299 БрТА^[1], пілот літака МіГ-29, Л-39, Су-25. Герой України (2022, посмертно).

Геннадій Матуляк Геннадій Васильович Матуляк
Полковник(посмертно)
Загальна інформація
Народження	29 квітня 1977(1977-04-29) с. Мартинівське, Миколаївська область
Смерть	25 лютого 2022(2022-02-25) (44 роки) с. Глібівка, Вишгородський район, Київська область (загинув від ворожої ракети)
Національність	українець
Alma Mater	ХНУПС Національний університет оборони України
Військова служба
Роки служби	1994—2022
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Повітряні сили
Формування	299 БрТА
Війни / битви	Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки

Життєпис

Народився 29 квітня 1977 року в селі Мартинівське Вознесенського району Миколаївської області. Батьки родом з Івано-Франківської області. Батько — авіаційний технік.

Більше 10 років служив у 299-й бригаді тактичної авіації імені генерал-лейтенанта В. Нікіфорова (військова частина А4465, м. Миколаїв) з'єднання тактичної авіації Повітряних Сил ЗСУ. Літав на літаках МіГ-29, Л-39, Су-25. Загалом служив 28 років, а літав — понад 20 років^[2].

Станом на 2011 рік був черговим льотчиком.

Станом на літо 2015 року був начальником розвідки штабу військової частини.

2017 року одружився вдруге.

З першого дня брав участь у відбитті повномасштабного російського вторгнення в Україну.

24 лютого 2022 року знищував ворожі колони над Херсонщиною, і над рідною Миколаївщиною.

Зранку 25 лютого 2022 року на півночі Києва в районі міста Гостомель героїчно знищив колону техніки російських окупантів^[3][4]. Після того полетів знову працювати по Київщині, але близько сьомої ранку під час повітряного бою російський винищувач влучив у літак Матуляка, він був ведучим. Льотчик почав виводити літак, аби захистити село, адже під ним розташувався великий розважальний комплекс. Уже навіть встиг потягнути катапульту, аж після другого влучання літак і пілот спалахнули. Машина впала за кілька кілометрів від села Глібівка Вишгородського району в лісосмузі^[5]. Літак падав на домівки людей, проте в останні секунди свого життя пілот зміг відвести падаючий штурмовик від житлової забудови села в ліс, де й розбився. Був похований місцевими жителями біля місця катастрофи^[6].

16 квітня 2022 року перепохований в місті Миколаєві. Панахида відбулася в Кафедральному Соборі Касперівської ікони Божої Матері^[7].

Залишилися дружина Ольга та двоє дітей — син Руслан та донька Софія.

Нагороди

• звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (28 лютого 2022, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі^[8].

Вшанування пам'яті

• 2022 року у Києві, а згодом і у Миколаєві з'явилися вулиці його імені^[9].
• 25 лютого 2023 року відкрито меморіал пам'яті полковнику Геннадію Матуляку на місці авіатрощі^[10].