Машовець Роман Васильович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Машовець.

Роман Васильович Машовець (нар. 1976) — український політик і громадський діяч, ветеран воєнної розвідки й спеціального призначення, військово-політичний оглядач^[1]. Заступник Керівника Офісу Президента України (22 квітня 2020 — 30 грудня 2024)^[2][3].

Роман Васильович Машовець
Роман Васильович Машовець
Заступник Керівника Офісу Президента України
22 квітня 2020 — 30 грудня 2024
Президент	Володимир Зеленський
Народився	1976(1976)
Відомий як	громадський діяч, ветеран воєнної розвідки й спеціального призначення, військово-політичний оглядач
Місце роботи	Офіс Президента України
Громадянство	Україна
Alma mater	Київський військовий ліцей імені Івана Богуна
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Закінчив Воєнно-дипломатичну академію. Ветеран воєнної розвідки і спеціального призначення^[1].

Проходження військової служби: від Київського військового ліцею (1993) — до Департаменту зовнішньої розвідки Головного управління розвідки Міністерства оборони України (2008)^[4].

Після закінчення військового училища, почав службу в морському спецназі бойовим плавцем.

Проходив військову службу у підрозділі спеціального призначення Головного управління розвідки Міністерства оборони України, у миротворчій місії в Сьера-Леоне, також у складі українського контингенту в Іраку^[5].

Роман Машовець у урочистих вітаннях військових на День піхоти. 6 травня 2024

З липня 2014 року займався організацією військово-технічної допомоги для Збройних Сил України. Брав участь у створення Сил спеціальних операцій Збройних Сил України^[4]. Є співавтором Закону щодо створення Сил спеціальних операцій^[6].

Провів 25 відряджень до зони бойових дій на сході України^[4].

Громадська й політична діяльність

Заснував благодійну громадську організацію «Національні цінності Україна», яка займається відстеженням сучасних тенденцій у секторі національної безпеки й оборони, дослідженнями реального стану української армії, підготовкою аналітичних доповідей, які надсилаються до державних структур України та США, проблемними питаннями реінтеграції тимчасово окупованих територій^[7].

З 22 квітня 2020 року призначений заступником Керівника Офісу Президента України^[8].

Член Національної ради з питань антикорупційної політики (з 1 червня 2020)^[9].

Засновник ГО «Центр оборонних реформ»^[10] ТОВ «Рейнбоу Україна»^[11], ГО «Фонд національна платформа».

30 грудня 2024 року згідно Указу Президента України звільнений з посади заступника Керівника Офісу Президента України^[3].