Медаль Фарадея з електрохімії

Меда́ль Фараде́я з електрохі́мії (англ. Faraday Medal of electrochemistry) — наукова нагорода, яку присуджує з 1977 року британське Королівське хімічне товариство за видатні роботи в галузі електрохімії, виконані за межами Великої Британії.

Медаль Фарадея з електрохімії англ. Faraday Medal of electrochemistry
Тип	наукова нагородаd
Вручає:	Королівське хімічне товариство
На честь:	Майкл Фарадей
Нагородження
Параметри	Медаль діаметром 2 дюйми, виготовлена з стерлінгового срібла
Перше:	1977
Нагороджені:
Категорія:Нагороджені медаллю Фарадея з електрохімії  (1)
Черговість

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Медаль Фарадея (значення).

Список лауреатів

• 1977: Веніамін Левич
• 1981: Джон Бокріс^[en] (Техаський університет А&М^[en], США)
• 1983: Жан-Мішель Савеан^[en] (Університет Париж VII, Франція)
• 1985: Мішель Арман^[en][1] (CIC energiGUNE, Іспанія)
• 1987: Гайнц Ґерішер^[en] (Інститут імені Фріца Габера, Німеччина)
• 1991: David A. J. Rand (CSIRO^[en] Division of Mineral Chemistry, Порт Мельбурн, Австралія)^[2]
• 1994: Stanley Bruckenstein (Університет штату Нью-Йорк в Буффало)^[3]
• 1995: Michael J. Weaver (Університет Пердью, США)
• 1996: Адам Геллер^[en] (Техаський університет, США)
• 1998: Вольф Фільштіх^[de] (Боннський університет, Німеччина)
• 1999: Philippe Allongue (Національний центр наукових досліджень, Франція)
• 2000: Alan Maxwell Bond (Університет Монаша^[4], Австралія)
• 2001: Міхаель Гретцель (Федеральна політехнічна школа Лозанни, Швейцарія)
• 2002: Henry S. White (Університет Юти^[5], США)
• 2003: Дітер Мікаель Кольб^[de] (Ульмський університет^[de], Німеччина)
• 2004: Daniel A. Scherson (Західний резервний університет Кейса, США)
• 2005: Robert Mark Wightman (Університет північної Кароліни^[en], США)
• 2006: Юбер Жиро^[fr] (Федеральна політехнічна школа Лозанни, Швейцарія)
• 2007: Крістіан Аматоре^[fr] (Національний центр наукових досліджень, Франція)
• 2008: Натан Льюїс^[en] (Каліфорнійський технологічний інститут, США)
• 2009: Reginald M. Penner (Університет Каліфорнії в Ірвайні, США)
• 2011: Гектор Даніель Абруна^[en] (Корнелльський університет, США)
• 2012: Zhong-Qun Tian (Сяменьський університет^[en], КНР)
• 2013: Ненад Маркович (Nenad Markovic) (Аргонська національна лабораторія, США)
• 2014: Masatoshi Osawa (Хоккайдоський університет, Японія)
• 2015: Richard M. Crooks^[en] (Техаський університет, США)^[6]
• 2016: Justin Gooding (Університет Нового Південного Уельсу, Австралія)
• 2017: Марк Копер^[de] (Лейденський університет)
• 2018: Yang Shao-Horn^[en] (Массачусетський технологічний інститут, США)
• 2019: Мартін Вінтер^[en] (Вестфальський університет імені Вільгельма , Юліхський дослідницький центр)
• 2020: Shirley Meng^[en] (Університет Каліфорнії у Сан-Дієго, США)
• 2021: Петер Штрассер^[en] (Берлінський технічний університет, Німеччина)
• 2022: Беатріс Ролдан Куенья^[en] (Інститут ім. Фрітца Габера Наукового товариства ім. Макса Планка)