Національний центр наукових досліджень

48°50′52″ пн. ш. 2°15′50″ сх. д.

Національний центр наукових досліджень
Галузь промисловості	research and development in other physical and natural sciencesd[1] і дослідження
Дата створення / заснування	19 жовтня 1939[2][3]
Офіційна назва	фр. CENTRE NATIONAL DE LA RECHERCHE SCIENTIFIQUE[1]
Коротка назва	CNRS[2] і Cnrs
Архіви зберігаються у	Національні архіви Франції[4]
Засновник	Francis Perrind
Президент	Antoine Petitd[5]
Країна	Франція[6][2][…]
Керівний орган	Міністерство вищої освіти та наукових досліджень Франціїd
Член у	Консорціум Куперінd[7], Конфередація репозиторіїв відкритого доступуd[8], Renaterd[9], ORCID[d][10], DataCite - International Data Citation Initiative e.V.d[11], International Coalition of Library Consortiad[12][13], European Network of Research Integrityd[14], Research Data Allianced[15], Університетське Агентство Франкофонії[16], Коаліція з покращення оцінки дослідженьd[17] і European Open Science Cloud Associationd[18]
Організаційно-правова форма	national public establishment of an administrative natured[1]
Дочірня організація	IN2P3, Institut national des sciences de l'universd, Institute of Biological Sciencesd, Institut de chimied, Ecology and Environment Instituted, Institute of Human and Social Sciencesd, Institute of Information Sciences and their Interactionsd[19], Institut des sciences de l'ingénierie et des systèmesd, National Institute of Mathematical Sciences and their Interactionsd, Institute of Physics[d], Délégation Bretagne et Pays de la Loired, Direction Générale Déléguée aux Ressourcesd, CEA Paris-Saclayd, Laboratoire d'Annecy-le-Vieux de Physique Théoriqued, Centre de Compétences NanoSciences Ile-de-Franced, Cancer Research Center of Touloused, Direction Générale Déléguée à la Scienced, Centre de Recherches Critiques sur le Droitd, Centre Max Weberd, Diplomatiqued, Fédération Informatique de Lyond, Institut de Linguistique Françaised, Institut de Recherche sur l'Architecture Antiqued, Maison des sciences de l'homme Lyon St-Etienned, Institut d'Histoire des Représentations et des Idées dans les Modernitésd, Institut supérieur d'étude des religions et de la laïcitéd, Laboratoire Aménagement Economie Transportsd, Laboratoire de recherche historique Rhône-Alpesd, LIRISd, Maison de l'Orient et de la Méditerranéed, Triangle. Political Discourse and Action. Political and Economic Thoughtd, Sciences et Technologies des Cultures et Sociétés Numériquesd, TULDMd, Fédération et Ressources sur l'Antiquitéd, CRILd, Laboratoire de Chimied, European Institute for Marine Studiesd, Centre for Breton and Celtic Researchd, centre André-Chasteld, Laboratoire de l'Informatique du Parallélismed, SPHERE[d], Institute of Analytical Sciencesd, Centre pour l'édition électronique ouverted, CEVIPOFd, Institut Clément Aderd, Centre pour la communication scientifique directed[20], Institut du cerveaud, Centre d'études alexandrinesd, Institut de Mathématiques de Touloused, Laboratoire Takuvikd, UMR TREEd, Marcel Mauss Instituted, Metabolic and systemic aspects of oncogenesis for new therapeutic approachesd, Q51780589?, Q51782185?, Q51782390?, Q109580532?, Centre Borellid, Centre de nanosciences et de nanotechnologiesd, Centre de recherches sociologiques sur le droit et les institutions pénalesd, Multimodal imaging centerd, Chemistry and modeling for cancer biologyd, Q28494051?, Fluids, Automatic and Thermal Systems (FAST) Laboratoryd, Q51785052?, Q109614610?, Q51781667?, Institut d'Astrophysique Spatialed, Laboratoire de Chimie Physiqued, Institute of Plant Sciences Paris-Saclayd, Q3152216?, Institut Français de Bioinformatiqued, Q51781179?, Institut Lavoisier de Versaillesd, Q109620107?, Institut photonique d'analyse non-destructive européen des matériaux anciensd, Institutions et Dynamiques Historiques de l'Economie et de la Sociétéd, Q109620211?, Q109620221?, Laboratoire Alexander Grothendieckd, Laboratoire analyse et modélisation pour la biologie et l'environnementd, Q51784594?, Laboratoire de mathématiques et modélisation d'Evryd, LMT-CACHANd, Laboratoire de Physique des 2 Infinis Irène Joliot-Curied, Laboratory of Plasma Physicsd, Q51782157?, Q51784646?, Laboratoire d'imagerie biomédicale multimodale Paris-Saclayd, Lasers, Interactions and Dynamics Laboratoryd, Q109620676?, Q109620694?, Q109042513?, House of Simulationd, Q109620837?, Versailles Saint-Quentin-en-Yvelines Observatoryd, Rétrovirus Endogènes et Eléments Rétroides des Eucaryotes Supérieursd, Q52605668?, Indo-French Research Lab in Computer Scienced, Service de Physique de l'Etat Condenséd, Q109621785?, Q51781169?, Laboratory of Systems & Applications of Information & Energy Technologiesd, Q109621884?, UMS IOGS-CNRSd, SOLEILd, Centre méditerranéen de sociologie, de science politique et d’histoired[21] і Computer Science Departmentd[2]
Є власником	Cahiers de biologie marined[22][22], Criminocorpusd і Hermès[d]
Розташування штаб-квартири	Париж
Кількість працівників	31 970 осіб (2019)[23]
На заміну	CNRSAd
Мова комунікації	французька
Бюджет	3 693 000 000 €[24]
IPv4 діапазон	157.136.0.0/16[25] і 194.199.43.0/24[26]
URL каналу	news.cnrs.fr/rss​(англ.) lejournal.cnrs.fr/rss​(фр.)
FAQ URL	cnrs.fr/fr/faq​(фр.)
Сфера зацікавлень	scientific integrityd[14]
Присуджує	золота медаль Національного центру наукових досліджень, срібна медаль Національного центру наукових досліджень, бронзова медаль Національного центру наукових досліджень, Médaille de l'innovation du CNRSd і CNRS Crystal medald
Кількість підписників у соціальних мережах	215 083 і 80 300 ± 99[27]
Точка доступу API	janus.cnrs.fr/idp
Категорія працівників	d
Офіційний сайт​(фр.)
Національний центр наукових досліджень у Вікісховищі

Національний центр наукових досліджень (НЦНД) Франції (фр. Centre National de la Recherche Scientifique, CNRS) — провідна наукова установа Франції. Заснований 19 жовтня 1939 року.

Короткий опис

CNRS є найбільшою французькою громадською науково-дослідною установою, що об'єднує державні організації Франції, які спеціалізуються в галузі прикладних і фундаментальних досліджень, та координує їхню діяльність на національному рівні. Національний центр наукових досліджень перебуває під адміністративним наглядом Міністерства вищої освіти і наукових досліджень (фр. Ministère de l'Enseignement supérieur et de la Recherche). Центр належить до громадських науково-технічних установ (фр. établissement public à caractère scientifique et technologique EPST). Заснований 19 жовтня 1939 року фізиком Ж. Перреном.

Посаду голови і головного виконавчого директора обіймає Ален Фуш (Alain Fuchs), призначений на цей пост 20 січня 2010 року французькою Радою міністрів за пропозицією міністра Валері Пекресс (Valérie Pecresse).

Головний осідок організації знаходиться в Парижі. Іноземні представництва CNRS знаходяться в таких містах, як Бонн, Брюссель, Йоганнесбург, Москва, Токіо, Пекін, Сантьяго-де-Чилі, Туніс, Вашингтон, Ханой.

Структура

У структурі НЦНІ 10 інститутів, з яких два інститути зі статусом національного (Національний інститут астрономії і геофізики в Медоні, Національний інститут ядерної фізики й фізики елементарних часток в Парижі), а також близько 200 лабораторій. Працює низка багатогалузевих наукових центрів, що розташовані в таких містах:

• Бельвю (фізика високих тисків, фізика твердого тіла, радіаційна хімія, електроліз, магнетизм)
• Жиф-сюр-Іветт (біохімія, мікробіологія)
• Марсель (фізика, біохімія, нейрофізіологія)
• Фон-Роме-Одейо-Віа (сонячна енергія)
• Орлеан (хімія мінералів, фізика високих температур, молекулярна біофізика),
• Страсбург (біологія, ядерна фізики І спектроскопія)
• Вітрі-Тьє (фізична хімія, прикладна органічна хімія, металургійна хімія)

10 інститутів НЦНІ :

• Інститут біологічних наук (INSB)
• Інститут хімії (INC)
• Інститут екології та навколишнього середовища (INEE)
• Інститут гуманітарних та соціальних наук (INSHS)
• Інститут інформаційних наук (INS2I)
• Інститут інженерних та системних наук (INSIS)
• Національний інститут математичних наук (INSMI)
• Інститут фізики^[fr] (INP)
• Національний інститут ядерної фізики й фізики елементарних часток (IN2P3)
• Національний інститут наук про космос (INSU)

Центр видає понад 20 наукових журналів.

Фінансування

На початку ХХІ ст. — 3,4 млрд євро на рік (з них 2,6 млрд надало французька держава, решта — різноманітні європейські гранти та кошти від приватного сектора).^[28]

Відомі науковці

Нобелівські премії

• Нобелівська премія з фізики
  • 1966 р.: Альфред Кастлер, Вища нормальна школа (директор досліджень в CNRS з 1968 до 1972 рр.): Нові спектроскопічні методи
  • 1991 рік: П'єр Жиль де Жен, Коллеж де Франс, ESPCI: рідкі кристали
  • 1992: Георгій Харпак, ESPCI та CERN (дослідник CNRS з 1948 до 1959 рр.): Винахід та розробка детекторів частинок, особливо багатопровідної пропорційної камери
  • 1997: Клод Коен-Таннуджі, Коллеж де Франс та Вища нормальна школа (1960—1962 рр. в CNRS): охолодження та захоплення атомів лазерним світлом
  • 2007: Альберт Ферт, з 1995 науковий співробітник в CNRS та в Thales. Премія разом з Петером Грюнбергом: ефект GMR
  • 2012: Серж Арош, з 1967 по 1975 рр. В CNRS. Нагороджений Девідом Уайнланд.
• Нобелівська премія з фізіології та медицини
  • 2008: Люк Монтаньє, професор, професор Інституту Пастера, відділ віральної онкології, почесний директор досліджень в CNRS^[29] Разом з Франсуазою Барре-Сінуссі та Гаральдом цур Гаузеном^[30] : вірус HI
  • 2011: Жуль Альфонс Гофманн, директор Інституту молекулярної та клітинної біології у Страсбурзі (керівник групи в CNRS з 1978 року). Разом з Брюсом Бетлером та Ральфом М. Стейнманом: активізація вродженого імунітету
• Нобелівська премія з хімії
  • 1987: Жан-Марі Лен, Страсбурзький університет (I) та Коллеж де Франс (науковий співробітник CNRS з 1960 до 1966): супрамолекулярна хімія

Медалі Філдса

• 1950: Лоран Шварц, Університет Нансі (в CNRS з 1940 до 1944)
• 1954: Жан-П'єр Серр, Коллеж де Франс (в CNRS з 1948 до 1954)
• 1958: Рене Том, Університет Страсбурга. (Дослідник CNRS з 1946 до 1953??)
• 1966: Александр Гротендік, Паризький університет. (Науковий співробітник CNRS з 1984 р.)
• 1982: Ален Конн, Інститут вищих наукових досліджень (стажист в CNRS з 1970 до 1974 рік і директор з 1981 до 1984 рік)
• 1994: П'єр-Луї Ліон, Університет Париж-Дофін (в CNRS з 1979 до 1981 рік)
• 2002: Лоран Лаффорг, ІІнститут вищих наукових досліджень (працівник Університету Париж-Південь для CNRS з 1990 до 2000 рік)
• 2006: Венделін Вернер, Університет Париж-Південь (науковець в Університеті П'єра та Марі Кюрі для CNRS з 1991 до 1997)
• 2010: Нго Бао Чау, Університет Париж-Південь (науковець в Університеті Париж-Північ для CNRS з 1998 до 2004 рік)

Див. також

• Бронзова медаль Національного центру наукових досліджень