Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Мелекіне

село Мангушської селищної громади Маріупольського району Донецької області З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Мелекіне
Remove ads

Меле́кіне (до 2009 року Мелекине[2]) село Мангушської селищної громади Маріупольського району Донецької області.

Коротка інформація село Мелекіне, Основні дані ...
Remove ads

Загальні відомості

Розташоване за 19 км на південний схід від центру громади сел. Мангуш і за 20 км від залізничної станції Маріуполь на узбережжі Азовського моря.

Колишній сільській раді були підпорядковані також населені пункти Білосарайська Коса, Бурякова Балка, Глибоке, Огороднє, Портівське.

Село розташоване за 134 км від обласного центра Донецька. Населення 1 356 осіб (2001). Харчова промисловість, морський курорт, рибне господарство «Росія».

Remove ads

Історія

Узагальнити
Перспектива

Селище засноване в другій половині XIX століття, тривалий час залишалося рибальським селом.

Радянська окупація встановлена в січні 1918 року. Перше колективне господарство ім. 25 жовтня організовано в лютому 1922 року.

У роки німецько-радянської війни в боротьбі проти німецько-нацистських військ брали участь 255 жителів села, 115 із них загинули, 98 нагороджені орденами і медалями.

Thumb
пам'ятник на честь воїнів-десантників

У 1946 році в Мелекіному споруджено пам'ятник на честь воїнів-десантників, які загинули при зайнятті села військами СРСР.

Станом на початок 1970-х років за риболовецьким колгоспом «Росія» було закріплено 838 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 609 га орних земель. Вирощувалися зернові й овочеві культури. Колгосп мав 10 промислових суден типу СЧС. Щорічний видобуток і продаж риби державі становив близько 90 тисяч центнерів.

На той час у селі працювали — восьмирічна школа, у якій було 16 вчителів навчалось 215 учнів, будинок культури на 200 місць, бібліотека з фондом 30 тисяч книг, фельдшерсько-акушерський пункт, відділення зв'язку, автоматична телефонна станція, п'ять магазинів, кафе на 100 місць, чебуречна. На березі Азовського моря діяли 26 пансіонатів.

За трудові успіхи шість чоловік були відзначені урядовими нагородами, у тому числі бригадири риболовецьких бригад С. Є. Іволга орденом Леніна, В. В. Дубина орденом Жовтневої Революції.

Remove ads

Сучасність

Наразі село є азовської зоною відпочинку. Курортна зона баз відпочинку і пансіонатів, яких біля 60-ти з різними рівнями комфорту, тягнеться уздовж берега Азовського моря на сім кілометрів. Майже всі бази відпочинку розташовані в безпосередній близькості від моря — 20—100 м[3].

Населення

За даними перепису 2001 року населення села становило 1356 осіб, із них 11,65 % зазначили рідною мову українську, 86,73 % російську, 0,74 % вірменську, 0,22 % грецьку та 0,15 % болгарську мову[4].

Пам’ятники та меморіали

На трасі, на околиці села знаходиться альтанка, та пам’ятний знак присвячений засновникам села Мелекіно.

Існуючі пам’ятники

Галерея

Thumb Thumb Thumb Thumb
Школа
Будівництво церкви
Будинок культури
Пам'ятник братам Щербаням

Примітки

Література

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads