Мельник Анатолій Васильович (географ)

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мельник.

Не плутати з Анатолієм Мельником — радянським державним діячем.

Анатолій Васильович Мельник (нар. 30 жовтня 1957 року; Новомалин, Острозький район, Рівненська область — 15 квітня 2020; Львів) — український географ, доктор географічних наук (2000), професор (2001)^[2], керівник Львівської школи ландшафтознавства.

Мельник Анатолій Васильович
Народився	30 жовтня 1957(1957-10-30)[1]  Новомалин, Острозький район, Ровенська область, Українська РСР, СРСР[1]
Помер	15 квітня 2020(2020-04-15)[1] (62 роки)  Львів, Україна  ·падінняd
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	географ, викладач університету
Alma mater	Географічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка
Заклад	ЛНУ ім. І. Франка
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор географічних наук
Науковий керівник	Міллер Гаврило Петрович

Біографія

Народився 30 жовтня 1957 року на Рівненщині.

У 1975—1977 роках проходив військову службу в ракетних військах Радянської армії^[3].

У 1983 році закінчив Львівський державний університет імені Івана Франка. Відтоді там і працював: у 1983—1985 роках лаборантом, у 1985—1991 — асистентом^[4].

У 1991 році захищає кандидатську дисертацію на тему: «Ландшафтний моніторинг Карпат (на прикладі природних територіальних комплексів Івано-Франківської області)» та здобуває вчене звання «доцент» (науковий керівник — Міллер Гаврило Петрович)^[3].

У 2000 році захищає докторську дисертацію на тему: «Еколого-ландшафтознавчий аналіз Українських Карпат»^[5].

2001 — здобуває вчене звання «професор».

З 1994 по 2001 рік — завідувач та науковий керівник Чорногірського географічного стаціонару^[4].

З 2001 по 2020 рік працював професором кафедри фізичної географії Львівського національного університету імені Івана Франка.

Учасник міжнародних проектів: Агентства США з міжнародного розвитку «Розвиток екологічно-зорієнтованого, сталого туризму та агробізнесу в Україні (Карпатський регіон)», ЮНЕСКО «Трансформаційні процеси у басейні Верхнього Дністра», TACIS «Інтегрований розвиток Розточчя». Стипендіат Німецької служби академічних обмінів (Дюссельдорф, 1993; Мюнстер, 1997), стажувався в університетах Вроцлава (1995), Любліна (1998) і Відня (2001)^[4].

Член спеціалізованої вченої ради К 26.001.22^[6].

Помер 15 квітня 2020 року, випавши з вікна власної квартири багатоповерхового будинку на Сихові^[7][8].

Науковий доробок

Автор близько 170 наукових праць, зокрема 7 монографій і 2 навчальних посібників тощо. Наукові дослідження стосуються фізичної географії, ландшафтознавства та геоекології. Розробив наукові і методичні основи еколого-ландшафтознавчого аналізу гірських і передгірських територій^[2].

Особисте життя

Одружений. Мав дочку.^[9]

Основні публікації

• Мельник А. Ландшафтний моніторинг: К., 1993. — 152 с.(у співавт.);
• Мельник А. Основи регіонального еколого-ландшафтознавчого аналізу. Львів, 1997. — 229с.;
• Мельник А. Українські Карпати: еколого-ландшафтознавче дослідження. Львів, 1999. — 286 с.
• Мельник А. Фоновий моніторинг навколишнього природного середовища / За ред.. М. М. Приходька / . — Івано-Франківськ: Фоліант, 2010. — 324 с (у співавт.)
• Новомалин у просторі і часі: краєзнавче дослідження волинського села / [М. М. Лаврук, А. В. Мельник, М. П. Манько та ін.]; за ред. М. М. Лаврук, А. В. Мельника. — Харків: Чайка, 2013. — 744 с.
• Польове ландшафтне картування: система термінів і понять [Текст] / Анатолій Мельник ; Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка. — Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2014. — 90 с. — Бібліогр.: с. 88-89. — 300 прим. — ISBN 978-617-10-0148-0

Джерела

• П. М. Шубер. Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2018. — Т. 20 : Медична — Мікоян. — С. ?. — ISBN 978-966-02-8346-6.