Мельхіор Станислав Савицький

Мельхіор Станислав Савицький (*Melchior Stanisław Sawicki, д/н — 4 січня 1668) — державний та військовий діяч Речі Посполитої, вчений, поет.

Мельхіор Станислав Савицький
пол. Melchior Stanisław Sawicki
Народився	невідомо
Помер	4 січня 1668 Берестя ·вбито
Громадянство	Річ Посполита
Національність	поляк
Діяльність	поет
Alma mater	Вільнюський університет
Знання мов	польська
Посада	воєвода Берестейський
Термін	1666—1668 роки
Попередник	Якуб Теодор Кунцевич
Наступник	Кшиштоф Пекарський
Конфесія	католицтво
Рід	Савицькі
Батько	Альбрехт Савицький
Мати	Катаржина Пукшціанка
У шлюбі з	Анна Пекарська
Діти	4 сина і 2 доньки
Герб

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Савицький.

Життєпис

Походив з польського шляхетського роду Савицьких гербу Холева. Син Альбрехта Савицького, старости мельницького, та Катаржини Пукшціанки. Про дату народження нічого невідомо. Здобув освіту у Віленській академії, якою опікувалися єзуїти. Тут здобув звання доктор богослов'я.

У 1648 році брав участь в елекційному сеймі від Жмудського князівства. Голосував за Яна Казимира Вазу, якого обрано королем. Був королівським секретарем. У 1652 році отримує послідовно посади ловчого мельницького, старости гродненського, каштеляна берестейського, які обіймав до 1666 року.

У 1655 році як каштелян організував вдалу оборону від московського війська Семена Урусова. У 1656 році разом з Павлом Яном Сапігою був організатором нового польського війська для супроти шведському потопу. 1657 року з залогою у 700 вояків вимушений був обороняти місто від шведського війська на чолі із королем Карлом X Густавом, трансильванського — Юрієм II Ракоці, козацького — Антіном Ждановичем. Облога тривала з 7 до 23 травня. Зрештою Мельхіор Станислав Савицький вимушений був здати Берестя, але на почесних умовах (польські вояки вийшли зі зброєю та розгорнутим прапорами, під марш).

1662 році призначено комісаром з розслідування збитків, завданих військовими діями у великому князівстві Литовському. У 1666 році призначено воєводою берестейських та сенатором Речі Посполитої. 4 січня 1668 року Савицького було вбито під час засідання семику воєводства.

Творчість

В його доробку поезії «Cienie żałobne po jasnych promieniach» («Похоронна тінь після світлових променів» — вірші на смерть дружини Януша Кішки, Вільно, 1640 рік), «Żałoba białych lilij Tryzniańskich» («Жалоба з білих лілій Тризни» — вірші на смерть єпископа Марціяна Тризни, Вільно, 1643 рік), «Primitiae honorum B. Josephato Kuncewicz Archiep» (переробка власної промови «Первістки слави»у Віленській академії, вийшло друком у Вільно та Полоцьку, 1643 рік).

Родина

Дружина — Анна, донька Кшиштофа Пекарського

Діти:

• Антоній, єзуїт
• Карл Пйотр (д/н—1733), єзуїт
• Домінік Казимир
• Кшиштоф Марцін
• Катаржина, дружина Яна Єжи Шуйського, підстолія брацлавського
• Емерціана, черниця-бригідка