Мелітопольський краєзнавчий музей

Мелітопольський краєзнавчий музей — державний музей в Мелітополі. Експозиція музею знайомить з історією і природою Мелітопольського краю. Музей розташований в колишньому особняку купця Чернікова, побудованому в 1913 році.

Мелітопольський краєзнавчий музей
46°50′43″ пн. ш. 35°22′53″ сх. д.
Тип	музей
Країна	Україна
Розташування	Мелітополь, вул. М. Грушевського, 18
Адреса	вулиця Михайла Грушевського, 18, Мелітополь, Запорізька область, Україна
Засновано	1921 рік
Фонд	понад 45 тис. одиниць
Директор	Ібрагімова Лейла Різаєвна
Сайт	melitopol-history.org
Мелітопольський краєзнавчий музей (Україна)
Мелітопольський краєзнавчий музей у Вікісховищі

Заходи

17-21 січня 2018 року — Міжнародний флешмоб музейних селфі^[1]

Історія музею

Інтер'єр української селянської хати XIX століття

Інтер'єр початку XX століття

Червоноармійська тачанка часів Громадянської війни (1920 год)

Зал німецько-радянської війни

Опудало кабана у відділі природи

• Історія музею почалася, коли в 1900 році Мелітопольське земство за 750 рублів придбало колекцію з 180 опудал птахів^[2].
• У 1910 році колекція земства була об'єднана з колекцією мелітопольського реального училища.
• 1 травня 1921 у будівлі по вулиці Дзержинського (нині Інтеркультурна) відкрився Мелітопольський крайовий музей. Першим директором музею став учитель Д. Я. Сердюков^[3].
• Станом на 1928 музей займав 3 невеликих кімнати і коридор. Три кімнати займали історико-природничий, етнографічний та історико-археологічний відділи. Хоча в музеї було багато цікавих експонатів, недолік місця і безсистемність організації музейного матеріалу, на думку І. П. Курило-Кримчака, значно ускладнювали ознайомлення з колекцією^[4].
• На початку 1930-х років директор музею І. П. Курило-Кримчак розгорнув широку природоохоронну роботу, захищаючи заповідники Північного Приазов'я від захоплення для сільськогосподарських потреб. Однак у січні 1935 Курило-Кримчак був звільнений з музею і заарештований.
• У роки німецько-радянської війни Курило-Кримчак, якого німці призначили бургомістром Мелітополя відновив роботу музею, знову ставши його директором^[5].
• У 1967 музей переїхав в колишній особняк Чернікова на вулиці Карла Маркса (нині Михайла Грушевського)^[6].
• З 1971 року директором музею був Б. Д. Михайлов. У 1972 році в музеї була створена діорама «Штурм радянськими військами лінії «Вотан» в жовтні 1943 року». Музей-заповідник «Кам'яна Могила», колишня філія краєзнавчого музею, в лютому 1986 був виділений у самостійну установу, і Б. Д. Михайлов став його першим директором. Музеї в Токмаку та Михайлівці також довгий час залишалися філіями Мелітопольського краєзнавчого музею^[7].
• 2007 року сталася аварія на даху музею. Частина третього поверху була затоплена, деякі експозиції тимчасово закриті^[8].
• 2012 року проведено Першу регіональну науково-практичну конференцію «Мелітопольські краєзнавчі читання»^[9].
• В червні 2013 року у співпраці з Національним історико-археологічним заповідником «Кам'яна Могила» вперше Мелітопольський міський краєзнавчий музей організував та провів Міжнародну наукову конференцію «Північне Приазов'я в епоху кам'яної доби — енеоліту»^[9].
• У 2015 році за підтримки Міжнародної організації CinemaHall були проведені фестивалі Відкрита ніч і Le Jour Le Plus Court.

Будівля музею

Триповерховий особняк купця другої гільдії Чернікова був побудований в 1913 році. Інтер'єри будівлі рясно прикрашені художньою ліпниною^[10].Іван Єгорович Черніков двічі обирався головою Міської думи — з 1891 по 1895, і з 1901 року по 1905 роки. Брати Чернікова володіли торговим домом, що спеціалізувався на постачанні в Мелітополь мануфактури. На першому поверсі особняка Чернікова розташовувався магазин, в якому продавалися швейні машинки американської компанії «Зінгер», а два верхніх поверхи будинку були житлові^[11].

У 1917 році родина Чернікова емігрувала до Франції. З червня по жовтень 1920 року в будівлі розташовувався штаб генерала Врангеля. У 1920-х і 1930-х роках у будівлі діяли робочі клуби. Під час німецько-радянської війни в особняку розміщувалася німецька комендатура, а після звільнення Мелітополя — міськкоми партії і комсомолу. На першому поверсі будівлі довгий час розміщувалася ощадкаса. А в 1967 році міська влада передала пам'ятник історії та архітектури краєзнавчому музею^[12].

Експозиція

Нині фонди Мелітопольського краєзнавчого музею складаються з 60 тисяч експонатів і продовжують поповнюватися.

У музеї зберігається унікальна колекція скіфського золота IV ст. до н. е., отриманого в результаті розкопок Мелітопольського кургану.

Багата нумізматична колекція музею. Крім монет, вона включає в себе також ордени і медалі, жетони, печатки, значки, паперові грошові знаки. Значна частина колекції була отримана в 1986 у результаті випадкової знахідки скарбу срібних монет 1895—1925 років випуску.

Музейна колекція одягу відображає відмітні особливості різних районів Мелітопольщини. Колекція речових предметів включає в себе старовинні меблі, порцеляновий і глиняний посуд.

Природознавчий фонд музею включає геологічну, палеонтологічну, ботанічну, зоологічну, ентомологічну колекції^[11].

Музей зібрав багатий фонд старовинних фотографій, книг і документів, які висвітлюють різні сторони економічного, політичного і культурного життя Мелітопольщини в різні роки.

Серед експонатів художньої колекції музею велику цінність представляють живописні та графічні роботи видатного художника Олександра Григоровича Тишлера, уродженця Мелітополя^[12].

Музей регулярно проводить різноманітні виставки та експозиції, пов'язані з історією, природою і населенням Мелітопольщини.

Також в музеї є експозиція на «хвилях пам'яті». 2015 року одне фото зайняло гідне місце в експозиції краєзнавчого музею Семен Савелійович Малишкін учасника ДСВ^{[прояснити]}.