Меморіальне братське кладовище радянських воїнів (Севастополь)

Меморіальне братське кладовище радянських воїнів — цвинтар учасників другої оборони і визволення Севастополя розташований в селищі Дергачах у Севастополі на 6-му кілометрі Сімферопольського шосе.

Меморіальне братське кладовище радянських воїнів
вхід вхід
Інформація про цвинтар
44°34′48″ пн. ш. 33°35′14″ сх. д.H G O
Країна	Україна
Розташування	Севастополь
Відкрито	1941
Статус	військовий цвинтар[d] меморіал і пам'ятка історії
Охоронний статус	об'єкт культурної спадщини Росії регіонального значенняd і пам'ятка культурної спадщини України
Площа	1,6 га
Адреса: 6-й км Севастопольського шосе
Меморіальне братське кладовище радянських воїнів Меморіальне братське кладовище радянських воїнів (Севастополь)
Меморіальне братське кладовище радянських воїнів у Вікісховищі

Некрополь займає площу 1,6 га і умовно ділиться на два сектори: лівий і правий. На багатьох індивідуальних похованнях художні надгробки виконані за проектами скульпторів К. Г. Кошкіна, С. О. Чижа, О. Р. Сухої, архітекторами А. Л. Шеффером, І. А. Галицьким та іншими^[1].

Історія

Цвинтар виник у період оборони міста у 1941–1942 роках. Спочатку там відбувалися поховання воїнів 8-ї бригади морської піхоти. Після німецько-радянської війни на ньому відбулося перепоховання учасників оборони і визволення Севастополя із Алсу, району Сухої річки, Інкермана, Мекензієвих гір, мису Херсонесу та інших місць, де йшли бої.

У 1953 році некрополь був благоустроєний за проектом архітектора В. П. Петропавловського. Вхід оформлений пропілеями з пілонами у вигляді рельєфного зображення схилених знамен з написами російською мовою:

• на лівому «Вічна слава героям боїв за Севастополь»
• на правому «Перед мужністю їх будуть вічно знамена схиляти народ і Батьківщина-мати».

Букви накладні, металеві (латунь)^[1].

У 1975–1983 роках була проведена реконструкція кладовища (архітектор В. М. Артюхов, інженер Е. В. Венікеєв). Організовано 16 братських могил, огорожених гранітними бордюрними плитами з прізвищами загиблих воїнів. У центрі кладовища споруджено обеліск з інкерманського каменю, облицьований альмінською плиткою, з рельєфним зображенням медалі «За оборону Севастополя», написом «Вічна Слава» і морський символікою. Основа — червоний граніт. Висота обеліска — 12,0 метрів^[1].

Лівий пілон	Обеліск	Правий пілон

Поховання

Головна категорія: Поховані на Братському кладовищі радянських воїнів в Севастополі

На цвинтарі похований командир 8-ї бригади морської піхоти полковник Павло Горпищенко, тому некрополь севастопольці називають «Кладовищем Горпищенка», юні партизани Юрій Рацко (кенотаф) і Вілор Чекмак, розвідник Федір Волончук, командири бригад і дивізій (зокрема Олексій Потапов), ветерани німецько-радянської війни. Серед похованих 17 Героїв Радянського Союзу.

Поховання померлих ветеранів війни проводяться до теперішнього часу, в основному учасників боїв за Севастополь. На 1 серпня 1992 року на обліку 251 могила, в тому числі 106 братських^[1].

Герої Радянського Союзу

Бєлкін Олександр Микитович Дзигунський Михайло Якович Загорулько Дмитро Сергійович Красносільський Іван Михайлович Кудерський Афанасій Івович Лаптєв Віктор Петрович

Лобанов Євген Іванович Мордін Василь Олександрович Одинцов Данило Сидорович Паршин Юрій Костянтинович Петухов Іван Дмитрович Подольцев Іван Григорович

П'янзін Іван Семенович Скорятин Федір Миколайович Фільченков Микола Дмитрович Цибулько Василь Федосійович Яцуненко Іван Карпович