Потапов Олексій Степанович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Потапов.

Олексій Степанович Потапов (рос. Алексей Степанович Потапов; вересень 1904, Цвєтово — 25 травня 1966) — радянський військовий, у роки Німецько-радянської війни учасник оборони Севастополя 1941—1942 років, командир 79-ї морської стрілецької бригади Приморської армії, полковник.

Олексій Степанович Потапов
рос. Алексей Степанович Потапов
Народження	1904(1904) Цвєтово, Курська область
Смерть	25 травня 1966(1966-05-25) Севастополь, Українська РСР, СРСР
Поховання	Меморіальне братське кладовище радянських воїнів, Севастополь
44.580131° пн. ш. 33.587101° сх. д. / 44.580131; 33.587101
Країна	СРСР
Освіта	Червонопрапорні вищі стрілецько-тактичні курси РСЧА «Постріл»
Роки служби	1926—????
Партія	КПРС
Звання	Полковник
Війни / битви	радянсько-німецька війна • Оборона Одеси • Оборона Севастополя
Нагороди

Біографія

Народився у вересні 1904 року в селі Цвєтовому (нині Курської області) в селянській родині, росіянин. У Червоній армії з 1926 року. Закінчив Червонопрапорні вищі стрілецько-тактичні курси РСЧА «Постріл». До війни проходив службу в 7-му стрілецькому полку 3-ї Кримської стрілецької дивізії. З 1933 року служив на Чорноморському флоті.

У роки Німецько-радянської війни брав участь в обороні Одеси — командував надісланим з Севастополя на допомогу одеситам 1-м добровольчим загоном морської піхоти. Провів рейд в тил противника, проявивши при цьому особисті хоробрість, відвагу і сміливість.

В обороні Севастополя брав участь у посаді командира 79-ї стрілецької бригади, яка вела бої на напрямку наступу головною угруповання противника.

У липні 1942 року 79-т морська стрілецька бригада під командуванням Потапова разом з іншими частинами 3-го сектора оборони Севастополя брала участь у боях на Херсонеському мисі в районі 35-ї берегової батареї, прикриваючи евакуацію з Севастополя. Під час забезпечення посадки особового складу на кораблі Потапов був поранений. За підтримки морських піхотинців його було піднято на борт тральщика і доставлений у Новоросійськ.

Надалі командував 255-ю Таманською двічі Червонопрапорною ордена Суворова II ступеня і Кутузова бригадою морської піхоти, 254-ю бригадою морської піхоти Північного оборонного району.

Могила Олексія Потапова

Помер 25 травня 1966 року. Похований в Севастополі, на Меморіальному братському кладовищі радянських воїнів в Дергачах.

Нагороди

Нагороджений орденом Леніна, трьома орденами Червоного Прапора, двома орденами Вітчизняної війни I ступеня, орденом Червоної Зірки, орденом Нахімова II ступеня, медалями.

Джерела

• Сайт Музейного історико-меморіального комплексу Героїчних захисників Севастополя «35-ї берегової батареї» [Архівовано 21 червня 2015 у Wayback Machine.](рос.).