Меморіальний музей Івана Сошенка (Богуслав)

Меморіа́льний музе́й-сади́ба Іва́на Сошенка́ — освітньо-культурний заклад у м. Богуслав Київської області, який є відділом музею історії Богуславщини. Відкритий 15 грудня 1973 року.

Музей-садиба Івана Сошенка
49°32′50″ пн. ш. 30°51′55″ сх. д.
Тип	музей
Країна	Україна
Розташування	09700, Київська область, м. Богуслав, вул. Зозулі Андрія, 1
Засновано	15 грудня 1973
Відкрито	15 грудня 1973
Директор	Петро Гогуля
Меморіальний музей Івана Сошенка (Богуслав) (Україна)

Історія музею

За сприяння та безпосередньої участі Заслуженого працівника культури УРСР, директора богуславського краєзнавчого музею Бориса Левченка, створений меморіальний музей-садиба Івана Сошенка у батьківській хаті, де митець народився та провів дитячі і юнацькі роки. 15 грудня 1973 року відбулося урочисте відкриття музею-садиби Івана Сошенка на Лабунській горі у Богуславі.

На музейному подвір'ї 12 червня 1982 року відкрито пам'ятник роботи скульптора Іди Копайгоренко та архітектора Вольдемара Богдановського.

Експозиція музею

Експозиція музею, присвячена життю та творчості Івана Сошенка, зосереджена у трьох кімнатах (залах) будинку^[1].

У першій кімнаті експонуються матеріали, що розповідають про дитячі на юнацькі роки Івана Сошенка. Цікавим тут є запис у метриці богуславської Покровської церкви, зроблений 2 червня 1807 року, що вказує про народження Сошенка та титульна сторінка метричної книги Богуславського повіту за 1807 рік, а також фоторепродукції, що розповідають про дитячі літа митця.

Експозиція другої кімнати висвітлює перебування Івана Максимовича у Петербурзі під час навчання у Петербурзькій Академії мистецтв у 1832—1838 роках.

У третій кімнаті розповідається про зустріч Сошенка з Т. Г. Шевченком, про роботу митця вчителем малювання у Ніжинській; Немирівській (1845—1848 роки) та Другій Київській гімназії.

У музеї також представлені фоторепродукції численних ескізів та малюнків митця, зокрема, «Портрет в Кумі» (Італія), «Форум Юлія у стародавньому Римі», «Битва Олександра Македонського з Дарієм», а також фоторепродукції, що розповідають про педагогічну діяльність Сошенка та про його останні роки життя^[2].