Меморіал Слави (Алмати)

Меморіал Слави — меморіальний комплекс в Алма-Аті, зведений у Парку імені 28 гвардійців-панфіловців до 30-ї річниці перемоги у Німецько-радянській війні. У рамках комплексу був запалений вічний вогонь.

Меморіал Слави
43°15′32″ пн. ш. 76°57′18″ сх. д.
Країна	Казахстан
Розташування	Medeu districtd
Тип	воєнний меморіалd
Архітектор	Toleu Basenovd і Roustem Seïdalined
Дата заснування	1975
Статус	Пам'ятки історії та культури Казахстану Пам'ятка історії та культури Алмати
Меморіал Слави Меморіал Слави (Казахстан)
Медіафайли у Вікісховищі

Історія

1974 року архітекторами Т. К. Басеновим, Р. А. Сейдаліним та В. М. Кімом було створено проект меморіального комплексу, який передбачалося розмістити в Парку імені 28 гвардійців-панфіловців. Передбачалося спорудження триптиху, присвяченого встановленню Радянської влади в Казахстані та перемозі радянського народу у Німецько-радянській війні, а також спеціальний постамент для вічного вогню.

8 травня 1975 року було урочисто відкрито меморіальний комплекс. Авторами скульптур стали В. В. Андрющенко та О. Є. Артимович.^[1]

У 2012 році було проведено реставрацію Меморіалу Слави та його головного елемента вперше за 30 років.^[2] При цьому наголошувалися на значних недоліках у рамках реконструкції. Так, нові плити на меморіалі не відповідають за кольором та структурою тим, які там розташовувалися спочатку; літери на стелах були закріплені нерівно. Окремо громадські організації зауважують, що було спиляно семипалатинські сосни, а натомість не було посаджено нових, що порушило архітектурно-природну композицію.^[3]

Триптих

Меморіальний комплекс є триптихом:^[4]

Горельєф «Клятва» є зображенням молодого червоноармійця, який веде на поводі коней загиблих товаришів. Розташовується ліворуч по головній осі меморіального комплексу. Перед горельєфом під масивними кубами з лабрадориту розташовані капсули із землею міст-героїв.

Монумент «Подвиг» — відображені образи героїв-панфіловців, які захищали Москву грудьми. Горельєф на подіумі, виконаний технікою карбування по міді, відтворює представників 15 радянських республік у контурі карти Радянського Союзу. На подіумі вирізьблені слова політрука панфіловської дивізії: «Велика Росія, а відступати нема куди. Позаду Москва!».

Горельєф «Ті, що трублять славу» є образами, які втілюють гімн торжествуючого життя. Розташовується праворуч по головній осі меморіального комплексу. Перед горельєфом під масивними кубами з лабрадориту розташовані капсули із землею міст-героїв.

• 
  Загальний вид на комплекс
• 
  Горельєф «Клятва»
• 
  Горельєф «Подвиг»
• 
  Горельєф «Ті, що трублять славу»
• 
  Капсула із землею міста-героя

Вічний вогонь

Вічний вогонь

Вічний вогонь був запалений в 1975 одночасно з відкриттям меморіального комплексу.^[5]

Починаючи з 1980 року, біля Вічного вогню у дні святкування Великої Перемоги виставлялася почесна варта з найкращих піонерів та комсомольців міста. Традицію було відновлено у 2010-х роках з ініціативи керівництва Казахстансько-Російської гімназії № 54 імені І. В. Панфілова, у Вахті пам'яті беруть участь учні 9-11 класів шкіл міста.^[6][7]

Відвідування вічного вогню є традицією для молодят міста, проте їхня поведінка періодично викликає протести.^[8]

Для припинення фактів вандалізму з квітня 2013 року відбувається регулярна акція Меморіальний патруль.^[9]

Поховання біля меморіалу

На підступах до меморіалу розташовується гранітна плита на згадку першовідкривачів повітряних трас Казахстану. Льотчик Т. Суоніо, бортмеханік М. Зорін розбилися в 1931 році в небі під Аягузом, супроводжуючи на борту єдиного пасажира — начальника будівництва степового Гулагу Д. І Литвина.^[10]

Тріумфальна арка

Арка Будинку армії (колишній Будинок офіцерів) була задумана як вхід на Меморіал Слави та є невід'ємною його частиною. Високі сходи від арки до триптиху покликані посилювати урочистість моменту відвідування меморіалу. Саме цей вхід використовують офіційні делегації під час урочистих заходів.^[11]

Статус пам'ятки

4 квітня 1979 року було ухвалено Рішення виконавчого комітету Алма-Атинської міської Ради народних депутатів № 139 «Про затвердження списку пам'яток історії та культури міста Алма-Ати», у якому було вказано Меморіал Слави.^[12] Рішенням передбачалося оформити охоронне зобов'язання та розробити проекти реставрації пам'яток.

26 січня 1982 року будинок було включено до списку пам'яток історії та культури республіканського значення Казахської РСР.^[13]

25 листопада 1993 року став частиною Алматинського державного історико-архітектурного та меморіального заповідника. На території заповідника заборонене нове будівництво. Реконструкція об'єктів можлива виключно з дозволу Міністерства культури Казахстану.^[14]