Метрична модуляція

У музиці метрична модуляція — це зміна частоти пульсу (темпу) або групування імпульсів (розподіл на сильні та слабі долі), яка пов'язана із нотними значеннями або групуваннями, які існували до зміни.

Найпростіша форма метричної модуляції, без позначок ( =), у творі Й. С. Баха. Повільний вступ, за яким слідує алегро, яке традиційно виконується з подвійною швидкістю. Шістнадцяті ноти в старому темпі відповідають восьмим нотам в новому темпі^[1].

Приклади метричної модуляції можуть включати зміни тактового розміру в незмінному темпі, але частіше ця концепція застосовується до переходів від одного тактового розміру або темпу (метра) до іншого, де тривалість ноти з першого стає еквівалентною тривалості ноти в другий.

Термін «модуляція» використовується та є більш звичним і при аналізі тональної гармонії, де один і той же звук або музичний інтервал визначає перехід від однієї до іншої тональності. В обох випадках до і після зміни звучання існує спільний елемент (нота с певною тривалістю або висотою), який звучить однаково, але виконує різні функції.

Метричну модуляцію вперше описав Річард Франко Голдман^[2] під час аналізу Сонати для віолончелі Елліота Картера, і назвав її темповою модуляцією^[3]. Іншим синонімічним терміном є пропорційний темп^[4].