Метрополітен Монреаля

Метрополітен Монреаля (фр. Montréal Métro) — система ліній метро в місті Монреаль, Квебек, Канада. Другий за розміром та пасажиропотоком метрополітен в Канаді після метрополітену Торонто. Усі зупинки міської «підземки» — це станції мілкого закладення, що мають берегові платформи довжиною 152 метри. В системі використовується двоколійний тунель великого діаметру, середня відстань між станціями 950 метрів, та комбінований шинно-рейковий хід. Потяги метро живляться від третьої рейки.

Метрополітен Монреаля Montréal Métro
Опис
Країна	Канада
Місто	Монреаль
Дата відкриття	14 жовтня 1966
Щоденний пасажиропотік	1,051 млн чол. [1]
Річний пасажиропотік	286,7 млн чол.
Сайт	Офіційний сайт
Оператор	Société de transport de Montréald
Маршрутна мережа
Кількість ліній	4
Кількість станцій	68
Довжина мережі	69,2 км
Схема маршрутів
Метрополітен Монреаля Montréal Métro у Вікісховищі

Історія

Хронологія розвитку Монреальського метро

Перші ідеї будівництва метро у місті виникли на початку 1900-х років коли запрацювали перші метрополітени у Сполучених Штатах у Бостоні, Філадельфії тощо. Але далі розмов діло не пішло через опозицию трамвайних компаній та Першу світову війну.

До цієї ідеї повернулися наприкінці 1920-х років, але будівництву завадили проблеми з економікою та зменшення пасажиропотоку громадського транспорту через поширення приватних автомобілів. На початку 1950-х трамваї у місті були замінені автобусами та міська влада знов повернулася до ідеї спорудження метрополітену, будівництво якого стартувало 23 травня 1962 року.

Початкова дільниця, що її було відкрито 1966 року, складалася з 20 станцій на двох лініях; дільниці Зеленої лінії «Етвотер» — «Папіно» та Помаранчевої «Плас-д'Арм» — «Анрі Бурасса». До початку виставки Експо-67 відкрилося ще декілька станцій на вже наявних лініях та нова Жовта лінія. Таким чином у Монреалі до відкриття виставки працювало три лінії та 26 станцій.

Найновіша Синя лінія була відкрита у 1986 році. Практично всі станції були відкриті в період між 1966 та 1988 роками, пізніше відкрилися лише 3 станції Помаранчевої лінії.

Лінії

№	Дата відкриття	Останнє продовження	Кількість станцій	Кінцеві станції	Довжина, км
Зелена	14 жовтня 1966	1978	27	«Ангріньйон» — «Оноре-Богран»	22,1
Помаранчева	14 жовтня 1966	2007	31	«Кот-Вертю» — «Монморансі»	30
Жовта	28 квітня 1967	—	3	«Беррі/UQAM» — «Лонгьой/університет Шербрука»	4,25
Синя	16 червня 1986	1988	12	«Сен-Мішель» — «Сноудон»	9,7

Рухомий склад

Потяги Монреальського метро мають меншу ширину, ніж ті, що використовуються у більшості північноамериканських метро; це дало змогу використовувати двоколійний тунель і зменшити витрати на будівництво. Оскільки у системі відсутні наземні ділянки, потяги менш схильні до корозії, а це збільшує термін служби вагонів. Потяги моделі MR-63^[en], що будувалися для початкової дільниці, були остаточно зняті з експлуатації лише влітку 2018 року, пропрацювавши на лініях 52 роки.

Режим роботи

• Метрополітен працює з 05:30 до 01:00, у суботу вночі до 01:30.
• Інтервал руху від 3-5 хвилин в годину пік до 12 хвилин пізно ввечері.

Галерея

• 
  Вихід зі станції «Radisson»
• 
  Турнікети на станції «Lucien Allier»
• 
  Станція «Verdun»
• 
  Станція «Assomption»
• 
  Потяг з шинним ходом
• 
  Всередині вагона