Миколай Каменецький

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Каменецький.

Микола́й Камене́цький (пол. Mikołaj Kamieniecki; 1460 — 15 квітня 1515) — державний, політичний і військовий діяч Польського королівства. Представник шляхетського роду Каменецьких гербу Пилява. Перший великий гетьман коронний (1503–1515). Воєвода краківський (1507–1515) і сандомирський (з 1505). Сандомирський каштелян (з 1501), краківський генеральний староста (з 1495), сяноцький староста (з 1493).

Миколай Камєнєцкі
пол. Mikołaj Kamieniecki
Псевдо	Микола Каменецький
Народився	1460(1460) Одриконь, Ґміна Вояшувка, Кросненський повіт, Підкарпатське воєводство, Польща
Помер	15 квітня 1515(1515-04-15) Краків, Королівство Польське
Поховання	Q9336790?
Підданство	Польське королівство
Діяльність	дипломат
Знання мов	польська
Учасник	Битва під Хотином (1509) і Битва під Лопушним 1512
Посада	гетьман великий коронний
Рід	Каменецькі
Батько	Генрик Андреас Каменецький
Брати, сестри	Марцін Каменецький, Ян Каменецький і Генрик Каменецькийd
У шлюбі з	Анна Мельштинськаd
Герб варіант гербу Срібна Пилява
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Миколай Каменецький народився 1460 року в замку Каменець в Оджиконі. Найстарший син каштеляна сяноцького Генріха Андреаса Каменецького й Катажини Пєньонжківни. Його молодшим братом був Марцін Каменецький — польний гетьман коронний.

У 1484—1515 роках був придворним королів Казимира IV Яґеллона, Яна І Ольбрахта і Сиґізмунда I Старого. Вірний слуга королевича Ольбрахта; був у Белзі, коли Ольбрахт керував обороною Руських земель у 1484 р. Правдоподібно, брав участь у битві під Коперштином 1487 р. Разом з братами Яном, Станіславом, Клеменсом 29 січня 1493 позичив за короля 1000 флоринів. 1493 року був белзьким старостою, жупником перемиським. 6 вересня отримав дозвіл («консенс») на викуп Сяноцького староства у Станіслава Пєньонжка. Правдоподібно: брав участь у битві під Вишнівцем 1494 р. з татарами; не брав у поході короля Яна І 1497 р. 1496 р. краківський каштелян Ян з Тарнова призначив його одним з опікунів сина Яна Амора.^[1]

Був каштеляном сандомирським, сяноцьким (1493—1514), гетьманом малопольським, першим в історії гетьманом великим коронним. В 1505 році став воєводою сандомирським, 1507 в році — краківським.

З 1494 року брав участь у битвах з татарами; воєвав особисто на чолі своїх загонів як простий вояк. Близько 29 вересня 1506 його військо вигнало молдаван із Покуття; потім увійшло в Молдавію, в перших днях жовтня розбило кількатисячне військо перкалаба Копача під Чернівцями. 1508 р. отримав маєтки Яна з Пільчі за, конфісковані у нього за неоголошення посполитого рушення. В 1509—1510 рр. брав участь у битвах з військом молдавського господаря Богдана III Сліпого. Зокрема, у 1509 р., після хвороби короля Сігізмунда І, який залишився у Львові, був проголошений його намісником.^[2]

Сприяв кар'єрі Яна Творовського,^[3] який з ним брав участь та відзначився в битвах проти турків.^[4]

28 квітня 1512 року разом з Костянтином Острозьким, Михайлом Вишневецьким-Збаразьким розгромив двадцятитисячне татарське військо в битві під Лопушним (біля Вишнівця). Маючи 5 тисяч кавалерії, війська Каменецького перебили 5000 татар, захопили 10 тисяч коней, звільнили 16000 бранців.

1515 р.: після від'їзду короля Сиґізмунда I Старого на Віденський конгрес виконував обов'язки керівника (опікуна) країни;^[4] як представник короля з єпископом Якубом Бучацьким учасник з'їзду граничного з молдавською комісією.

Помер «non plane senex» (не старим, згідно епітафії надгробка за Шимоном Старовольским) 15 квітня 1515 року в Кракові. Був похований в Вавельському катедральному соборі (у каплиці святого Миколая, надгробок не зберігся^[5]).

Сім'я

Одружився 15 березня 1510 р. з Ганною Тарновською з Мельштина гербу Леліва (1463 — 10 квітня 1521).