Некрополь Миколаєва

Микола́ївський некро́поль (також стари́й цви́нтар або старе́ кладови́ще) — найстаріше кладовище в Центральному районі Миколаєва, пам'ятка історії місцевого значення.

Некрополь Миколаєва
Інформація про цвинтар
46°58′01″ пн. ш. 32°02′02″ сх. д.H G O
Країна	Україна
Розташування	Центральний район  Миколаїв
Відкрито	(вперше згадано:1795 )
Охоронний статус	пам'ятка історії місцевого значення України
Склад	церква Всіх Святих
Площа	32,7 гектар
Адреса: 54001, м. Миколаїв, вул. Степова, 35
Некрополь Миколаєва Некрополь Миколаєва (Україна)
Некрополь Миколаєва у Вікісховищі

Частини некрополя

Цвинтар розташований за адресою вулиця Степова, 35. Церква — двопрестольна: в ім'я всіх святих і в ім'я святого апостола Іоанна Богослова.

Некрополь складається з кількох частин. Найбільша частина — православна ділянка цвинтаря, на якій ховали також католиків та протестантів. На північ від нього розташоване старообрядницька, а на півдні — єврейська, караїмська та магометанська ділянки. У 1969 році на території некрополя був відкритий воїнський меморіал радянських воїнів.

Історія

Миколаївський некрополь вперше згадується в кінці XVIII століття, карта 1795 року має мітку про міське кладовище.^[1]

Церкву всіх святих на цвинтарі споруджено у 1807—1808 роках. 1858 року на кошти колишнього церковного старости купця I гільдії К. Н. Соболєва була перебудована та розширена.

1876 року обнесено чавунною огорожею стараннями купця I гільдії та громадського діяча І. П. Бартенєва і за сприяння колишнього головного командира Чорноморського флоту та портів генерал-ад'ютанта Миколи Аркаса. У тому ж році на кошти Аркаса у церковній огорожі була споруджена двоповерхова каплиця для відспівування покійних.

У радянський час виникла хибна практика — у старовинних могилах хоронили новоспочилих. Пам'ятник залишали старий, на нього кріпили дошку з новим іменем.

14.01.1972 року Миколаївський міськвиконком ухвалив рішення № 57 про закриття кладовища. Представники радянської влади планували перетворити його територію у сквер. З кладовища зняли охорону. Віттоді головною загрозою для існування некрополя є вандалізм, осквернення могил та їх розграбування. Безкарно вивозились на продаж надгробні пам'ятники та металеві огорожі. До 1917 року прикрашало близько 500 статуй у вигляді янголів, на початку 90-х років XX століття їх вже було 312, а зараз залишилося тільки 22.

Поховані

Головна категорія: Поховані на Миколаївському некрополі

Докладніше: Список похованих на Миколаївському некрополі

У некрополі Миколаєва поховано багато відомих та заслужених осіб, зокрема, науковці, які увійшли до енциклопедій світу, 33 адмірали російського флоту.^[2]

За оцінками старшого наукового співробітника Миколаївського обласного краєзнавчого музею, організатора товариства «Кронос» Т. М. Губської тут покояться орієнтовно 350—400 тис. чоловік.

Серед похованих:

• Аркас Захарій Андрійович (1793–1866) — генерал-лейтенант, археолог, історик
• Аркас Микола Андрійович (1816—1881) — генерал-ад'ютант, адмірал, Головний командир Чорноморського флоту і портів і військовий губернатор Миколаєва
• Аркас Микола Миколайович (старший) (1853—1909) — український культурно-освітній діяч, письменник, композитор, історик
• Афонін Матвій Іванович (1739—1810) — російський ботанік, перший російський професор натуральної історії
• Богданович Петро Григорович (1763—1834) — дійсний статський радник, член контори Головного командира Чорноморського флоту, учасник російсько-турецьких воєн, заступник командира Полтавського полку, тесть М. А. Аркаса, дід М. М. Аркаса (старшого)
• Большаков Сергій Петрович (1918—1960) — Герой Радянського Союзу
• Йоганн Християн Даль (1764—1821) — головний лікар Чорноморського флоту і портів, статський радник. Батько В. І. Даля
• Даль Карл Іванович (бл. 1803—1828) — лейтенант російського флоту, астроном, брат В. І. Даля
• Захар'їн Петро Михайлович (1744—1799) — російський письменник, поет
• Казарський Олександр Іванович (1798—1833) — російський військовий моряк, герой російсько-турецької війни 1828—1829 років, капітан I рангу
• Каразін Василь Назарович (1773—1842) — український вчений, винахідник, громадський діяч, засновник Харківського університету
• Карпенко Іван Трофимович (1916—1970) — Герой Радянського Союзу
• Ліванов Михайло Григорович (1751 — бл. 1800) — професор землеробства
• Пантусов Микола Миколайович (1849—1909) — сходознавець широкого профілю, археолог, історик, лінгвіст, нумізмат, етнограф
• Полещиков Микола Іванович (1910—1944) — Герой Радянського Союзу
• Рюмін Володимир Володимирович (1874—1937) — інженер, педагог, літератор
• Стоянов Дмитро Георгійович (1868—1918) — миколаївський священник, депутат IV Державної думи від Херсонської губернії
• Фалєєв Михайло Леонтійович (1730—1792) — купець, містобудівник, перший громадянин міста Миколаєва