Митрофанов Дмитро Юрійович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Митрофанов.

Дмитро Юрійович Митрофанов (8 листопада 1989, Чернігів, СРСР) — український боксер, майстер спорту міжнародного класу з боксу, бронзовий призер чемпіонату Європи (2011)^[1], триразовий чемпіон України (2008, 2012, 2015)^[2]. Входив до складу боксерського клубу «Українські отамани», що брав участь у змаганнях під егідою WSB.

Дмитро Митрофанов
На Олімпійських іграх 2016
Загальна інформація
Повне ім'я	Митрофанов Дмитро Юрійович
Громадянство	Україна
Народження	8 листопада 1989(1989-11-08) (35 років) Чернігів, СРСР
Вагова категорія	середня
Стійка	ортодокс
Зріст	173 см
Спортивний клуб	«Українські отамани»
Промоутер	K2 Promotions
Нагороди	Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Професіональна кар'єра
Перший бій	27 жовтня 2017
Останній бій	15 квітня 2023
Боїв	15
Перемог	13
Перемог нокаутом	6
Поразок	1
Нічиїх	1

Спортивні медалі
Представник  Україна
Бокс
Чемпіонат Європи
Бронза	2011 Анкара	до 75 кг
Універсіада
Золото	2013 Казань	до 75 кг

Життєпис

Дмитро Митрофанов народився у Чернігові. Втратив матір, коли йому було два місяці, а батько з часом знайшов нову родину та перестав піклуватися про хлопця. Дмитро зростав під опікою бабусі та дідуся. Незабаром померла бабуся, а Дмитро потрапив до школи-інтернату. Після закінчення хлопцем першого класу не стало дідуся і Дмитро лишився повним сиротою.

Любительська кар'єра

У 2001 році до навчального закладу Дмитра завітав тренер Руслан Саїд, який шукав здібних хлопців, що бажали займатися боксом. На його пропозицію відгукнувся Митрофанов, який з того часу став підопічним Саїда. У 2008 році до Дмитра прийшов перший серйозний успіх у дорослому любительському боксі — він став чемпіоном країни у своїй ваговій категорії.

2008 року Митрофанов у складі збірної України взяв участь в чемпіонаті Європи з боксу і програв у першому бою Джеку Кулкаю (Німеччина).

На чемпіонаті Європи 2011, що проходив у турецькій Анкарі, здобув три перемоги та, програвши у півфіналі Максиму Коптякову (Росія), посів почесне 3^тє місце. Після вдалого виступу на міжнародній арені Дмитро отримав пропозицію від мексиканського боксерського клубу «Мексико Сіті Геррерос», що виступав у напівпрофесійній лізі WSB. Провівши один сезон у складі мексиканського колективу, Митрофанов приєднався до новоствореної команди «Українські отамани», що також подала заявку для участі у цих змаганнях. Крім того, у 2012 році він вдруге став чемпіоном України серед любителів.

Універсіада 2013

На літній Універсіаді, яка проходила з 6-о по 17-е липня у Казані, Дмитро предсталяв Україну в боксі у ваговій категорії до 75 кг та завоював золоту медаль.^[3]

В одній шістнадцятій українець здолав Сабело Дладла з Південної Африки 3:0. У чвертьфіналі поборов росіянина Артема Чеботарьова з рахунком 2:1. У півфіналі спортсмен зустрівся з монголом Шинебаяром Нармандахом, якого переміг — 3:0. У вирішальному поєдинку представник України здолав узбекистанського боксера Азізбека Абдугофурова — 3:0 (29:28, 29:28, 29:28).^[4].^[5]

На чемпіонаті світу 2013 програв у другому бою Ентоні Фавлеру (Англія).

На Олімпійських іграх 2016 програв у першому бою Крістіану Мбіллі-Ассомо (Франція).

Професійна кар'єра

27 жовтня 2017 року в The Belvedere, Іллінойс, США, відбувся дебютний бій Дмитра на професійному ринзі проти до того непереможного американця Брендона Маддокса (7-0-0,5 KOs). Поєдинок закінчився в четвертому раунді технічним нокаутом у виконанні українця.

18 грудня 2020 року в бою проти британця Асінья Байфілда завоював вакантний титул WBO Oriental у першій середній вазі.

Таблиця боїв

13 Перемог (6 нокаутом, 7 за рішенням суддів), 1 Поразка (1 нокаутом, 0 за рішенням суддів), 1 Нічия
Результат	Рекорд	Суперник	Спосіб	Раунд, час	Дата	Місце проведення	Примітки
Поразка	13–1-1	Хамза Шираз	TKO	6 (12)	26 серпня 2023	Міський стадіон, Вроцлав	Бій за титул WBC Silver у середній вазі
Перемога	13–0-1	Хуан Карлос Родрігез	UD	6	15 квітня 2023	PGE Turow Arena, Зґожелець
Перемога	12–0-1	Берікбай Нурімбетов	RTD	2 (10)	18 грудня 2021	Льодовий палац ТРЦ «Термінал», Бровари
Перемога	11–0-1	Рілліван Айоделе Бабатунде	UD	10	17 липня 2021	Equides Club, Лісники	Захистив титул чемпіона WBO Oriental у першій середній вазі
Перемога	10–0-1	Асінья Байфілд	UD	10	18 грудня 2020	АККО International, Київ	Бій за вакантний титул WBO Oriental у першій середній вазі
Перемога	9–0-1	Анатолій Хунанян	UD	6	1 серпня 2020	Equides Club, Лісники
Перемога	8–0-1	Улугбек Собіров	UD	8	22 лютого 2020	Льодовий палац ТРЦ «Термінал», Бровари
Перемога	7–0-1	Новак Радулович	KO	4 (8), 0:21	5 жовтня 2019	Льодовий палац ТРЦ «Термінал», Бровари
Перемога	6–0-1	Рафал Яцкевич	RTD	4 (8), 3:00	10 серпня 2019	Caribbean Club, Київ
Перемога	5–0-1	Хорхе Вальєхо	KO	2(8), 1:25	20 квітня 2019	Палац спорту, Київ
Перемога	4–0-1	Джеффрі Росалес	UD	6	23 лютого 2019	AKKO International, Київ
Перемога	3–0-1	Бека Муржикнелі	TKO	2(6), 2:26	22 грудня 2018	Льодовий палац ТРЦ «Термінал», Бровари
Нічия	2–0-1	Джино Кантерс	PTS	4	10 листопада 2018	Манчестер Арена, Манчестер
Перемога	2–0	Маркус Вілліс	UD	8	13 січня 2018	Midwest Event Center, Іллінойс
Перемога	1–0	Брендон Маддокс	TKO	4 (6), 1:50	27 жовтня 2017	The Belvedere, Іллінойс	Дебют

Нагороди та звання

• Бронзовий призер чемпіонату Європи (1): 2011
• Чемпіон Універсіади (1): 2013
• Чемпіон України (3): 2008, 2012, 2015
• Срібний призер чемпіонату України (2): 2011, 2016
• Майстер спорту міжнародного класу

Державні нагороди

• Орден «За заслуги» III ст. (25 липня 2013) — за досягнення високих спортивних результатів на XXVII Всесвітній літній Універсіаді в Казані, виявлені самовідданість та волю до перемоги, піднесення міжнародного авторитету України^[6]

Цікаві факти

• Улюбленими боксерами Митрофанова є Майк Тайсон (в найкращі роки) та Василь Ломаченко.
• Улюблений мультфільм Дмитра — «Король Лев».
• Весною 2016 року приєднався до патріотичного флешмобу #яЛюблюСвоюКраїну, опублікувавши відеозвернення, в якому розповів за що любить Україну.^[7]

Докладніше: 2016 у Чернігові