Гольшанський Михайло Іванович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гольшанський.

Михайло Іванович Гольшанський (пом. 1433/бл.1448) — князь київський (1422—1433) з роду князів Гольшанських. Син кн. Івана Ольгимонтовича, брат намісника київського Андрія Івановича.

Михайло Іванович Гольшанський
Князь Київський
1422 — 1433
Попередник:	Андрій Іванович Гольшанський
Наступник:	Станко Юрша
Смерть:	1433 Вітебськ
Рід:	Гольшанські
Батько:	Іван Ольгимонтович Гольшанський
Мати:	Агрипина Смоленськаd[1]

З життєпису

Вперше згадується в документах як один із воєначальників Вітовта під час Великої війни 1409—1411 рр.^[2]

З 1422 року намісник Вітовта у Києві, хоча самі кияни вважали його київським князем. Українська дослідниця О. Русина вважає що Михайло, як і інші київські правителі з династії Гольшанських були повноправними удільними князями, а не намісниками^[3].

Спільно зі своїм братом Семеном був активним учасником боротьби між Сигізмундом (Жигимонтом) Кейстутовичем та Свидригайлом Ольгердовичем за литовський великокнязівський престол. Наприкінці 1432 р. вів бойові дії проти Польщі, тоді ж до нього звертався хан Улу-Мохамед з пропозицією скоординувати дії зі Свидригайлом.

На чолі війська Свидригайла в серпні 1433 року розгромив війська великого князя Сигізмунда під командуванням Петра Монтигердовича^[4]); невдовзі перейшов, разом із братом, на бік Сигізмунда Кейстутовича.

У другій половині 1433 року спійманий Свидригайлом у Борисові, як прихильник Сигізмунда Кейстутовича втоплений у Двіні поблизу Вітебська. Польська дослідниця Ґ. Малаховська в ПСБ вказує на помилковість цього твердження, бо в 1439-1448 роках згадується в джерелах його перебування в Червоній Русі^[5].

У 1440-х роках щодо права патронату над Унівським монастирем мав судові суперечки з Сеньком Лопатичем, кожен з яких хотів поставити ігуменом свого кандидата^[6].

Був одружений з Марією, що, може, походила, з Червоної Русі. В 1440 році дружина подарувала йому села Залунів, Дички, Підкамінь у Галицькій землі^[7]. 1439 року згаданий як Гольшанський і Бибельський, тому можна припустити, що його дружина — донька Ходка Бибельського^[5].