Михайло Павлович

Мих́айло П́авлович (нар. 28 січня (8 лютого) 1798(17980208), Санкт-Петербург — пом. 9 вересня 1849, Варшава) — великий князь російський з дому Гольштейн-Готторп-Романови, син імператора Павла І.

Михайло Павлович
Народився	8 лютого 1798(1798-02-08)[1][2][3]  Санкт-Петербург, Російська імперія
Помер	9 вересня 1849(1849-09-09)[1][2][3] (51 рік)  Варшава, Російська імперія
Поховання	Петропавлівський собор
Країна	Російська імперія
Діяльність	аристократ
Учасник	Війна шостої коаліції, Повстання декабристів, Російсько-турецька війна 1828–1829 і Листопадове повстання 1830—1831
Посада	член Державної ради Російської імперії[d]
Військове звання	генерал-ад'ютант
Рід	Гольштейн-Готторп-Романови
Батько	Павло I
Мати	Марія Федорівна
Брати, сестри	Анна Павлівна Романова, Марія Павлівна Романова, Grand Duchess Olga Pavlovna of Russiad, Олександра Павлівна, Катерина Павлівна Романова, Олена Павлівна Романова, Костянтин Павлович, Олександр I і Микола I
У шлюбі з	Princess Charlotte of Württembergd
Діти	Grand Duchess Catherine Mikhailovna of Russiad, Єлизавета Михайлівна Романова[2], Grand Duchess Maria Mikhailovna of Russiad[2], Nadezhda Polovtsovad, Grand Duchess Alexandra Mikhailovna of Russiad[2] і Anna Mikhailovna Romanov, Grand Duchess of Russiad[2]
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Михайло Павлович був четвертим сином та десятою дитиною царя Павла І та його другої дружини Марії Федорівни.

Він проживав у Михайлівському палаці, збудованому в 1819—1825 роках за проектом Карла Россі.

Помер під час перебування у Варшаві, у Бельведері^[4].

Шлюб та діти

19 лютого 1824 року він одружився з принцесою Шарлоттою Вюртемберзькою, яка перейшла у православ'я та прийняла ім'я Олена Павлівна. У подружжя було п'ятеро доньок:

• Велика княгиня Марія Михайлівна (1825—1846)
• Велика княгиня Єлизавета Михайлівна (1826—1845)
• Велика княгиня Катерина Михайлівна (1827—1894)
• Велика княгиня Олександра Михайлівна (1831—1832)
• Велика княгиня Анна Михайлівна (1834—1836)

Позашлюбна донька:

• Надія Михайлівна Половцова (до шлюбу Іюнєва, 1843—1908).

Нагороди

• Орден Святого Апостола Андрія Первозванного (Росія)
• Орден Святого Олександра Невського (Росія)
• Орден Святого Георгія 2-го ступеня (Росія)
• Орден Святого Володимира 1-го ступеня (Росія)
• Орден Білого Орла (Польща, 1818)^[5]
• Орден Святої Анни 1 ступеня (Росія)
• Польський Почесний знак «Virtuti Militari» 1-го ступеня (Росія)
• Кавалер ордена Святого Іоанна Єрусалимського (Росія)
• Меч з діамантами за доблесть (Росія)
• Знак Пошани (Росія)
• Медаль за польську війну 1830—1831 (Росія)
• Медаль за Турецьку війну 1828—1829 (Росія)
• Орден Людовика (Гессен)
• Орден Білого Сокола (Веймар)
• Орден Вірності (Баден)
• Орден Святого Бенедикта Авізського (Бразилія)
• Орден Корони (Вюртемберг)
• Орден Серафимів (Швеція)
• Орден Чорного Орла (Пруссія)
• Орден Червоного Орла (Пруссія)
• Медаль «За 25 років служби» (Пруссія)
• Орден Нідерландського лева (Нідерланди)
• Орден Святого Духа (Франція)
• Орден Золотого Руна (Іспанія)
• Орден Святого Губерта (Баварія)
• Орден Святого Стефана (Австро-Угорщина)
• Вищий орден Святого Благовіщення, нагороджений у 1833 році Карлом Альбертом, королем Сардинії^[6]