Могильовська архідієцезія

Могильовська архідієцезія — історична архідієцезія Римо-католицької церкви з центром в Могильові, що існувала в 1783—1991 роках.

Могильовська архідієцезія
Archidioecesis Mohiloviensis Latinorum
Собор святого Станіслава Собор святого Станіслава
Церква	католицька церква[1]
Обряд	латинський
Країна	Російська імперія
Головне місто	Могильов Санкт-Петербург
Дата заснування	1783
Дата скасування	1991
Катедральний собор	Собор святого Станіслава
Могильовська архідієцезія у Вікісховищі

Історія

Створена після розділу Речі Посполитої за ініціативи Катерини II папою Пієм VI булою «Onerosa pastoralis officii cura» від 15 квітня 1783 року. З 1798 архієпископ могильовський має сан митрополита. У 1873—1917 роках осідок архієпископів знаходився у Санкт-Петербурзі. У радянські часи в умовах жорстких переслідувань на Католицьку церкву, архієдієцезія існувала лише формально. У 1991 році Могильовська архідієцезія була об'єднана з Мінською у Мінсько-Могильовську дієцезію.

Архієпископи і адміністратори

Першим єпископом указом Катерини II був призначений колишній віленський єпископ-помічник Станіслав Богуш-Сестренцевич (25 грудня 1772).

• Станіслав Богуш-Сестренцевич (1783—1826);
  • Валерій Генріх Камьонко (1826—1828, адміністратор);
• Каспер Цецішовський (1828—1831);
  • Йоаким Юзеф Грабовський (1828—1829, вікарний єпископ, де-факто глава митрополії);
  • Ян Шчитт (1829—1833, адміністратор);
  • Валерій Генріх Камьонко (1833—1839, адміністратор);
• Ігнатій Людвік Павловський (1839—1842);
  • Мартин Ласький (1842—1848, адміністратор);
• Казимир Дмоховський (1849—1851);
• Ігнатій Головинський (1851—1855);
  • Антоній Фіалковський (1855—1856, адміністратор);
• Вацлав Жилінський (1856—1863);
  • Юзеф Максиміліан Станевський (1863—1871, адміністратор)
  • Георгій Івашкевич (1871—1872, адміністратор)
• Антоній Фіалковський (1872—1883);
• Александер Ґінтовт-Дзевалтовський (1883—1889);
  • А. Довгялло (1889—1891, адміністратор)
• Шимон Козловський (1891—1899);
  • Кароль Недзялковський (1899—1901, адміністратор)
• Болеслав Клопотовський (1901—1903);
  • Стефан Денисевич (1903, адміністратор)
• Єжи Юзеф Шембек (1903—1905);
  • Стефан Денисевич (1905—1908, адміністратор)
• Аполінарій Внуковський (1908—1909);
  • Стефан Денисевич (1909—1910, адміністратор)
• Вінцентій Ключинський (1910—1914);
  • Ян Цепляк (1914—1917, адміністратор)
• Едвард фон Ропп (1917—1919);
  • Ян Цепляк (1919—1923, адміністратор)
  • Болеслав Слосканс (1926—1928 де-факто, 1928—1981 де-юре, адміністратор)