Вінцентій Ключинський

Вінцентій Ключинський (пол. Wincenty Kluczyński; 30 вересня 1847, Шарковщина, Дісненський повіт — 11 лютого 1917, Алупка, Крим) — польський римо-католицький церковний діяч, архієпископ Могильовський (1910—1914), Слуга Божий Католицької Церкви.

Слуга Божий Вінцентій Ключинський пол. Wincenty Kluczyński
Титулярний архієпископ Філіппополіса Фракійського
22 вересня 1914 — 23 лютого 1917
Обрання:	22 вересня 1914
Попередник:	Бонавентура Черретті
Наступник:	Мануел Мендеш да Консейсан Сантуш
13-й Архієпископ-митрополит Могильовський
29 травня 1910 — 22 вересня 1914
Обрання:	7 квітня 1910
Попередник:	Аполінарій Внуковський
Наступник:	Едвард фон Ропп
Альма-матер:	Імператорська римо-католицька духовна академія
Діяльність:	католицький священник, католицький єпископ
Народження:	30 вересня 1847(1847-09-30)  Шарковщина, Дісненський повіт, Віленська губернія, Російська імперія
Смерть:	11 лютого 1917(1917-02-11) (69 років)  Алупка, Ялтинський повіт, Таврійська губернія, Російська імперія
Похований:	Собор святих Станіслава і Владислава (Вільнюс)
Священство:	30 вересня 1871
Єп. хіротонія:	29 травня 1910
Вінцентій Ключинський у Вікісховищі

Біографія

Народився 30 вересня 1847 року в селищі Шарковщина Дісненського повіту (нині — Вітебська область, Білорусь) в родині сільського писаря Адольфа Ключинського та Францішки з роду Корсаків. Був найстаршим із трьох синів.

Початкову освіту здобув у Двинську (нині Даугавпілс). У 1865 році вступив до Духовної семінарії у Вільнюсі, а з 1867 року продовжив навчання в Римо-католицькій духовній академії в Санкт-Петербурзі. Закінчив академію у 1871 році зі ступенем магістра теології. Того ж року був висвячений на священника в Каунасі єпископом жмудським Мотеюсом Валанчусом.

Після висвячення був призначений професором Віленської духовної семінарії.

У 1889 році, як духівник Броніслави Станкович CSA, ініціював створення безгабітового Згромадження Сестер від Ангелів у Вільнюсі.

У 1910 році був призначений архієпископом Могильовським — очільником католицької архідієцезії, що охоплювала майже всю територію Російської імперії. Через це зазнавав переслідувань з боку царської влади. Очолював архідієцезію до 1914 року, коли Папа Бенедикт XV прийняв його відставку. Після цього отримав титулярне архієпископство Філіппополя у Фракії.

Після відставки мешкав переважно в Криму, де й помер 11 лютого^[1] 1917 року в Алупці.

Спочатку був похований у Санкт-Петербурзі на Виборзькому цвинтарі^[2]. У 1929 році його останки перевезли до Вільнюса й 17 квітня перепоховали в крипті катедрального собору^[3].

Процес беатифікації

Єпископ Вітебської дієцезії Владислав Блін на прохання Сестер від Ангелів ініціював процес беатифікації архієпископа Вінцентія Ключинського. Постулятором призначено о. Адама Сікорського MIC^[4].