Мозамбік (острів)

Острів Мозамбік (порт. Ilha de Moçambique) — острів біля узбережжя Мозамбіку, на півночі країни. Так само називається і місто на цьому острові. Від назви острова отримала свою назву колонія, а потім держава Мозамбік. Починаючи з 1991 року острів і місто Мозамбік включені в список Світової спадщини ЮНЕСКО.

Мозамбік
Island of Mozambique [1]
Світова спадщина
Мозамбік
15°02′12″ пд. ш. 40°43′58″ сх. д.
Країна	Мозамбік
Тип	острів місто і міська територія
Об'єкт №	599
Мозамбік у Вікісховищі

Географія

Острів Мозамбік розташований в західній частині Індійського океану біля узбережжя в південно-східній частині Африки. Довжина острова дорівнює 3 км, площа складає 1,5 км². Чисельність населення — 54 135 осіб (на 2005, переважно макуа). Щільність населення — 36 090 чол./км² (на 2005 рік). Острів потерпає через перенаселення. Адміністративно він входить в провінцію Нампула.

Від африканського материка острів відділений кілометровою протокою, через яку побудовано міст.

Історія

Острів Мозамбік використовувався ще в раннє середньовіччя як торговельна база арабськими і перськими купцями. Члени португальської експедиції на чолі з Васко да Гама, що відкрила морський шлях до Індії першими з європейців відвідали острів у 1408 році^[2], коли містом керував шейх Муса бен Мбікі (від імені якого походить слово Мозамбік). В 1506 році португальці під керівництвом командорів Тріштана да Кунья і Афонсу де Албукеркі захопили місто і острів. В 1508 році на північній частині острова був побудований форт Сан-Себастьян^[3], будматеріали для якого за вказівкою Албукеркі доставлялися з Європи.

Завдяки зручному географічному положенню місто Мозамбік було найбільшою гаванню регіону. Протягом кількох століть головним джерелом доходів тут була работоргівля^[4]. Наприкінці XIX століття місто Мозамбік стало резиденцією португальського генерал-губернатора і католицького єпископа, тут знаходилися консульства низки європейських держав. Було побудовано губернаторський палац, собор, будівлю митниці, великі магазини торговців з Німеччині, Франції, Швейцарії. Місто ділилося на дві частини: європейську та тубільну. До 1898 року місто Мозамбік було адміністративним центром колонії Мозамбік, потім «столицю» перенесли до Лоренсу-Маркіш (зараз Мапуту).