Молібдати

Молібда́ти — це сполуки, що містять оксоаніон з молібденом у найвищому ступені окислення +6. Молібден може утворювати дуже великий спектр таких оксоаніонів, які можуть бути дискретними структурами або полімерними розширеними структурами, хоча останні зустрічаються лише у твердому стані. Більш великі оксоаніони є членами групи сполук, що називаються поліоксометалатами, і тому, що вони містять лише один тип атома металу, часто називають ізополіметалатами.

Структура молібдату

3D-модель іона молібдата

Окремі оксоаніони молібдену варіюються за розмірами від найпростішого ${\displaystyle {\ce {MoO4^2-}}}$ у молібдаті калію аж до надзвичайно великих структур, виявлених у ізополімолібденових синях, які містять, наприклад, 154 атоми Mo.

Поведінка молібдену відрізняється від інших елементів групи 6. Хром утворює лише хромати, іони ${\displaystyle {\ce {CrO4^2-}}}$, ${\displaystyle {\ce {Cr2O7^2-}}}$, ${\displaystyle {\ce {Cr3O10^2-}}}$ та ${\displaystyle {\ce {Cr4O13^2-}}}$, які засновані на тетраедричному хромі. Вольфрам схожий на молібден і утворює багато вольфраматів, що містять 6 атомів вольфраму.

Приклади молібдатних аніонів

Прикладами молібдатних оксоаніонів є:

• ${\displaystyle {\ce {MoO4^2-}}}$ наприклад, Na₂MoO₄ та мінерал повеліт, CaMoO₄;
• ${\displaystyle {\ce {Mo2O7^2-}}}$, як гідратований діамонієвий димолібдат^{[усталений термін?]}. Безводна тетрабутіламонієва сіль ${\displaystyle {\ce {Mo2O7^2-}}}$ також відома;^[1]
• ${\displaystyle {\ce {Mo3O10^2-}}}$ у солі етилендіаміну^[ru];^[2]
• ${\displaystyle {\ce {Mo4O13^2-}}}$ у калійній солі;^[3]
• ${\displaystyle {\ce {Mo5O16^2-}}}$ в солях аніліну (${\displaystyle {\ce {C6H5NH3^+}}}$);^[4]
• ${\displaystyle {\ce {Mo6O19^2-}}}$ (гекса-молібдат) в солі тетраметиламонію;^[5]
• ${\displaystyle {\ce {Mo7O24^6-}}}$ у молібдаті амонію, (NH₄)₆Mo₇O₂₄·4H₂O;^[6]
• ${\displaystyle {\ce {Mo8O26^4-}}}$ у солі триметиламонію.

Іменування молібдатів, як правило, відповідає конвенції префіксу, щоб показати кількість присутніх атомів Мо. Наприклад, димолібдат для 2 атомів молібдену; тримолібдат для 3 атомів молібдену тощо. Іноді окислювальний стан додають у вигляді суфіксу, наприклад у пентамолібдаті (VI). Іон гептамолібдат, ${\displaystyle {\ce {Mo7O24^6-}}}$, часто називають «парамолібдатом».