Монжуїцький цвинтар

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Монтжуїк (значення).

Монжуїцький цвинтар (кат. Cementiri de Montjuïc) — некрополь у Барселоні на горі Монжуїк. Цвинтар займає частину гори Монжуїк (перекладається як «єврейська гора») з боку моря та побудований у вигляді терас. Монжуцький цвинтар спроектовано архітектором Леандром Альбареда. Цвинтар відкритий 17 березня 1883 року після розростання Барселони і збільшення чисельності її мешканців. 19 березня 1883 року на цвинтарі відбулось перше поховання. Нині на цвинтарі поховано багато відомих людей Каталонії.

Монжуїцький цвинтар кат. Cementiri de Montjuïc
Монжуїцький цвинтар
Інформація про цвинтар
41°21′08″ пн. ш. 2°09′13″ сх. д.H G O
Країна	Іспанія
Розташування	Барселона, Каталонія
Відкрито	1883 (вперше згадано:1883 )
Охоронний статус	Bé amb protecció urbanísticad[1]
Площа	56 гектар
Кількість поховань	153 000
Монжуїцький цвинтар Монжуїцький цвинтар (Каталонія)
Монжуїцький цвинтар у Вікісховищі

На цвинтарі більшість поховань зроблено у бетонні ніші, які складають цілі багатоповерхові споруди. Практично всі будівлі на цвинтарі, склепи, скульптури, пам'ятники і монументи виконані в готичному стилі.

На Монжуїцькому цвинтарі проводяться екскурсії, але фотографувати офіційно заборонено.

Відомі поховання на Монжуїцькому цвинтарі

• Кармен Амая — іспанська танцюристка, співачка, акторка кіно, легендарна виконавиця танцю фламенко.
• Ісаак Альбеніс — композитор та піаніст.
• Франческа Бонемасьон — каталонська педагогиня і пропагандистка жіночої освіти в Каталонії.
• Жасін Бардаге — один з найвизначніших каталаномовних поетів періоду романтизму та «Ранашє́нси».
• Франсеск Камбо-і-Батле — каталонський політик-консерватор, засновник і лідер автонамістської партії «Lliga Regionalista».
• Жоан Гампер — засновник футбольного клубу «Барселона», її гравець, капітан і президент (1908—1909, 1910—1913, 1917—1919, 1921—1923 і 1924—1925).
• Буенавентура Дурруті — громадсько-політичний діяч Іспанії, ключова фігура анархістського руху до і в період громадянської війни.
• Вікторія де лос Анхелес — іспанська співачка (ліричне сопрано).
• Рамон Касас — художник і графік.
• Енрік Казановас — каталонський скульптор.
• Жузеп Клара — каталонський скульптор.
• Тереза Кларамунт — каталонська анархо-синдікалістка.
• Люїс Кумпаньш і Ховер — каталонський політичний та державний діяч.
• Жуан Курумінас — каталонський лінгвіст, який зробив значний внесок у вивчення каталанської, іспанської та інших романських мов.
• Шандор Кочиш — угорський футболіст на прізвисько «Золотоголовий», нападник збірної Угорщини першої половини 1950-х років.
• Хуан Антоніо Самаранч — спортивний функціонер, політичний та громадський діяч, підприємець. 7-й Президент МОК (1980—2001 рр.)
• Франсеск Масія — 122-й президент Каталонії, іспанський військовий діяч.
• Франсеск Хав'єр Бульто Маркес — каталонський бізнесмен, засновник Montesa Honda.
• Жуан Міро — каталонський художник, скульптор та графік. Один з найвідоміших митців-сюрреалістів.
• Анрік Прат-да-ла-Ріба — каталонський політичний і культурний діяч, один із засновників руху каталонських націоналістів наприкінці XIX століття, публіцист і теоретик каталанізму.
• Рікардо Самора — футболіст і тренер. Воротар, грав за «Еспаньйол», «Барселону», «Реал» (Мадрид) і французьку «Ніццу».
• Ільдефонс Серда — прогресивний каталонський містобудівник, який проектував розширення Барселони.
• Франсеск Ферер — іспанський анархіст.

Світлини

• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
•